Неділя 26-та по ЗСД

Nedila 26 po ZSD 2

Святителя Миколая

Sviatyy Mykolay

Неділя 27-ма по ЗСД

Nedila 27 po ZSD

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 314 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Nedila 11 po ZSD 3В одинадцяту неділю по Зісланні Святого Духа читається фрагмент Євангелія від Матея, в якому Ісус розповідає притчу про немилосердного боржника (18, 23-35).

Пропонуємо коментар деяких Святих Отців Церкви та ранньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.

23. Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми.

Цар і царство

Якщо ж [Царство Небесне] уподібнено до такого царя, що вчинив так, то хто повинен про це говорити, як не Син Божий? Бо Він – Цар Небесний і як Він Сам є мудрість, праведність та істина, так, звичайно, і царство.

Царство ж не над чимось долішнім і не над частиною горішнього, але над усім горішнім, що називається небесами. І якщо тебе запитають, яким чином їх є Царство Небесне (Мт 5, 3-10), ти можеш сказати, що їхнім є Христос, тому що Він Сам є Царство.

Ориген, Коментарі на Євангеліє від Матея 14.7.

Розрахунок з рабами

Домоправителі Слова – це тільки слуги. Цар, бажаючи порахуватися із слугами, повертає собі борги, взяті слугами: або сто мір пшениці, або сто мір оливи, або щось інше, взяте кимось, крім царських домашніх. Бо не як приятель невірного управителя розшукується у притчі той, хто винен сто мір пшениці і сто мір оливи, як зрозуміло з [слів]: Скільки ти винен панові моєму (Лк 16, 8)? Він не сказав «нашому панові». Зауваж, що кожна добра або належна справа уподібнюється вигоді чи прибутку, а погана – втраті. І як один прибуток є від більшого [числа] срібняків, а інший від меншого [числа] і є відмінність між більшим і меншим, так і в хороших справах подібним чином оцінюється більший або менший прибуток.

Ориген, Коментарі на Євангеліє від Матея 14.8.

Різниця між гріхами

Ось яка велика різниця між гріхами проти Бога і гріхами проти людини! Так само велика, як між десятьма тисячами талантів і сотнею динаріїв, і навіть ще більше. Причина цього полягає як у відмінності людей, так і в безперервному повторенні гріхів. На очах людини ми утримуємося і побоюємося грішити, а Бога, хоча Він щодня на нас дивиться, не соромимося – навпаки, і робимо все, і говоримо про все безбоязно.

Святитель Йоан Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея 61.1.

 

24. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів.

Коли починається відлік

Настав час почати суд від дому (1 Пт 4, 17) Бога, Який сказав (як написано в Єзекиїла) ангелам, призначеним наказувати: І починайте від моєї святині (Єз 9, 6); і час цей буде, як одна мить (1 Кр 15, 52). І Він починає зведення рахунків, розпочате зумисне, так як сказано вище, з тих, хто винен більше; тому не написано «коли він зводив рахунки», але сказано: Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому (на початку зведення рахунків) одного, що винен був багато талантів, того, який втратив десять тисяч талантів і кому було доручено велике та довірено багато, і який не приніс ніякого прибутку господареві, але втратив десять тисяч, так що винен був йому багато талантів. І тому, мабуть, він повинен багато талантів, що часто слідував за жінкою, яка сидить на таланті олива, і ім’я їй – безбожність (пор. Зах 5,7-8) [1].

Ориген, Коментарі на Євангеліє від Матея 14.10.

 

25. А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.

Продати його і жінку його, дітей, і все

Приведено йому, – каже Спаситель, – одного, що винен був десять тисяч талантів; а що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Чому ж велів і жінку продати? Не через жорстокість або нелюдяність (в такому випадку раб його зазнав би нової шкоди, оскільки тоді і жінка стала б рабою), але через особливий намір. Таким суворим велінням хотів настрашити слугу свого і тим спонукати його до покірності, без усякого наміру продати. Якби він мав це на увазі, то не послухав би його прохання і не виявив би йому свого милосердя. Але чому ж він не зробив цього і не пробачив йому боргу ще перед таким велінням? Щоб напоумити його, скільки боргів він прощає йому, і через це змусити його бути поблажливішим до свого приятеля, який був винен йому. Насправді, якщо він і тоді, як дізнався тяжкість свого боргу, і величину прощення, взявся душити свого приятеля, то до якої б жорстокості дійшов він, якби наперед не був напоумлений цим способом? Як же на нього подіяв цей спосіб? Потерпи мені, – каже він, – все тобі поверну. Пан же його змилосердився над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.

Святитель Йоан Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея 61.3.

Вимушений продаж

Продажем жінки та інших позначається повна відмова і цілковите відпадіння від [дарованих] Богом насолод. Тобто продаж показує відлучення від Бога. Бо чужі Богу ті, до кого звернене те суворе і печальне слово: Геть від мене всі ви, що чините неправду, я не знаю вас (Лк 13, 27; пор. Мт 7, 23). 

Святитель Кирило Александрійський, Фрагменти 217.

 

26. Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. 27. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.

Чоловіколюбство пана

Чи не відкривається і тут знову Його надмірне чоловіколюбство? Слуга просив лише відстрочки часу, а Він дав йому більше від того, що просив: Він відпустив йому весь борг і простив його. Пан і перед тим хотів простити борг слузі своєму, але не хотів, щоб це було даром лише його одного. Він хотів, щоб внаслідок покірності слуги з боку останнього що-небудь було зроблено для отримання нагороди. Втім, причина прощення показує, що все це залежало від самого пана, хоча слуга припадав до нього зі своїм проханням. Проте ж пан так поступив, щоб також з боку слуги був привід прощення цього боргу (інакше слуга був би цілковито осоромлений) і щоб, навчившись власним нещастям, був поблажливішим до свого приятеля.

Святитель Йоан Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея 61.3.

Господь простив борг

Отже, ми розуміємо, що в особі правителя представлений Син Божий, перед Яким весь людський рід винен у нескінченному боргу гріха, оскільки через первородний гріх ми всі стали боржниками гріха і смерті. Десятьма тисячами талантів позначені тяжкі гріхи людського роду. І хоча за природнім законом всі люди були боржниками Царя Небесного і винні перед Ним, – про той же природній закон апостол каже: як юдеї, так і греки, всі під гріхом (Рм 3, 9), – але в боргу гріха народ юдеїв особливо винен, бо після стількох дарованих благ юдеї не змогли зберігати закон, отриманий через Мойсея. Оскільки вони не мали засобів, щоб розплатитися за цей борг, то Пан і наказав їх розсіяти з їхніми жінками і їхніми дітьми, тобто народ цей з синагогою і всім потомством повинен був піддатися покаранню, аж до смерті. Однак жодним чином ані юдеї, які отримали закон, ані язичники, тобто ми самі, не змогли б оплатити настільки великий борг гріха. Тому Цар Небесний зі співчуття і милості дарував прощення всіх наших гріхів. І що це за гріхи? Ті, пробачити які ми щодня просимо в молитвах, кажучи: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Отже, оскільки ніяк – тобто ніякими засобами і ніяким розкаянням – ми б не змогли сплатити цей борг гріха і вічної погибелі, то Цар вічності зійшов з небес і, відпустивши гріхи роду людському, простив усі борги кожному, хто вірить в Нього. А як Він простив, святий апостол ясно показує, коли каже: Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста (Кл 2, 14). Адже нас утримує винність в гріху, немов боргова розписка кредитора. Син Божий скасував написану проти нас розписку водою хрещення і кривавим окропленням.

Святитель Хроматій Аквілейський, Трактат на Євангеліє від Матея 59.5.

 

28. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен.

Терпіння на користь і науку

Оскільки Бог усіх відпускає нам найтяжчі гріхи, це позначається багатьма талантами (див. Мт 18,24). Якщо ж ми не відпускаємо приятелям сто динаріїв, тобто незначні щоденні прогрішення <...>, тоді приставлені до нас ангели, які знаходяться під одним з нами ярмом панування, викривають нас перед Богом (причому повідомляють Йому не як Тому, Хто не знає, бо Він все знає як Бог), по справедливості вимагаючи, щоб помічені в переступі і в непошануванні законів взаємної любові були покарані для їхньої ж користі. І якщо ми терпимо відплату за це, то переносимо покарання або в теперішньому житті, будучи підданими спокусам і хворобам, немов би якимсь катам (Мт 18,34), або ж переносимо покарання в будучому віці. І неважко побачити, що Бог покаранням наставляє неслухняного і непокірного, звертаючи його на краще, бо божественне Писання сповнене таких [прикладів], як наприклад, мудрий вислів: Кого Бог любить, того й картає, і бичує кожного сина, якого приймає (Прип 3, 12) [2], і ще: На вашу науку ви терпите (Євр 12, 7) і далі.

Святитель Кирило Александрійський, Фрагменти 216.

 

29. Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну.

Щедрість Бога і невдячність людини

І не від цього тільки залежить важливість гріхів, але ще і від благодіянь та тієї честі, якою ми вшановані від Бога. І якщо ви бажаєте знати, що означає десять тисяч – і навіть набагато більше – талантів, тобто гріхів щодо Бога, то я постараюся показати це коротенько. Але я побоююся, щоб через це не подати більшого приводу до гріха тим, які схильні до беззаконня і люблять безперестанно грішити, або не ввергнути у відчай малодушних, які, подібно апостолам, можливо, запитають: Хто ж тоді може спастися (Лк 18, 26)? Проте ж скажу, щоб уважних зробити більш міцними і добросердими.

Страждаючі невиліковною хворобою і ті, які її не відчувають, і без моїх слів не залишать свого зла і недбальства. Якщо ж мої слова подадуть їм більший привід до безпечності, причина полягатиме не в них, а в самій їхній бездушності. В крайній мірі, повчання моє уважних може приборкати і довести до сердечного сокрушення, а м’яких серцем, показавши їм тяжкість їхніх гріхів і відкривши силу покаяння, більш налаштує до нього. Тому вважаю потрібним говорити. Таким чином, в слові своєму я викладу гріхи як у відношенні до Бога, так і у відношенні до людей, і притому не приватні, але загальні, так як приватні кожен може додати, радячись зі своєю совістю. А для того попередньо покажу Божественні благодіяння.

Отже, які ж благодіяння Божі? Він дарував нам буття і створив для нас все видиме: небо, море, землю, повітря і все те, що в них міститься – тварин, рослини, насіння. Але неможливо злічити всі Божі діла через їхню невимовну безліч! З усіх творінь, що населяють землю, в нас лише одних вдихнув душу живу, насадив рай, дав помічницю, поставив господарями над усіма безсловесними, увінчав славою і честю.

Потім, коли людина виявилася невдячною до свого Благодійника, Він удостоїв її ще більшого благодіяння – прощення.

Святитель Йоан Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея 61.1.

 

30. Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.

Якщо ми не будемо прощати борги наших товаришів, то будемо засуджені на покарання

Коли Петро запитав про це, Господь повелів прощати брата, що грішить не сім разів, але до сімдесяти раз по сім. І до цього Він додав притчу, в якій порівнюється пан і його слуга. Слуга, хоча і негідний був того, удостоївся від свого пана такої милості, що навіть величезний борг його був йому прощений. Однак сам він відмовив подібної милості своєму товаришеві, що мав скромний борг. Так, абсолютно справедливо він був відданий катам і отримав законне покарання – засудження. Хіба не заслужив він таких страждань? Хоча його пан виявив до нього таке добросердя, сам він поставився несправедливо і жорстоко до свого товариша. У цьому прикладі ми бачимо ясне повчання, пораду для нас: якщо ми не будемо прощати наших товаришів, тобто братів, що грішать проти нас, а саме – борг їхніх гріхів, то і самі ми опинимося засуджені на таке ж покарання. Незважаючи на те, що це порівняння наведено для конкретної ситуації, притча сама по собі містить внутрішню логіку і очевидну істину.

Святитель Хроматій Аквілейський, Трактат на Євангеліє від Матея 59.4.

 

31. Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. 32. Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. 33. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?

Омана задля прибутків

Чи не очевидне чоловіколюбство пана, чи не очевидна й жорстокість слуги? Зауважте це, що поступаєте так задля прибутків! Якщо не потрібно так поступати у відношенні до гріха, то тим більше задля прибутків. Отже, що ж сказав боржник (той, що винен був сто динаріїв)? Потерпи мені, я тобі зверну. Але той (боржник, що був винен попередньо панові десять тисяч талантів) не зрушився цими словами, які спасли його самого: адже і він, сказавши те ж саме, прощений був у десяти тисячах талантів; він не згадав про пристань, спасіння його від потоплення; те ж саме прохання не нагадало йому про чоловіколюбство пана. Але через зажерливість, жорстокість серця і злобу, нехтуючи всім цим, душив свого товариша з жорстокістю, що не властива навіть диким звірам. Що ти робиш, людино? Чи не відчуваєш власної омани? Чи не встромляєш меча в саму себе, озброюючи проти себе милість пана і відпущення ним боргу? Але він (слуга) анітрохи про це не розмірковував; подібного випадку, що стався з ним, не пригадав, а тому і не вчинив боржникові своєму ніякої поблажливості, хоча останній просив про борг і не так важливий. Сам він просив пана про прощення десяти тисяч талантів, а цей – тільки про сотню динаріїв; останній просив у рівного собі, а той – у пана. Сам він отримав цілковите прощення, а товариш просив тільки відстрочки часу, але він і в цьому відмовив йому, оскільки сказано: кинув його в темницю.

Святитель Йоан Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея 61.4.

 

34. І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. 35. Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.

Неоплатний борг і прощення

Не зносячи нашого лукавства, наші помічники-ангели викривають нас перед Богом не тому, що Він не відає, але тому, що вони обурюються на тих, що зневажають закони чоловіколюб’я. Катами Він називає ангелів, поставлених для [виконання] покарання. А слова «поки йому не поверне всього боргу» означають передання вічним стражданням. Бо він ніколи не зміг би повернути всього боргу [3]. І Бог, направляючи людину, тут передає її спокусам, хворобам та іншим стражданням, а в майбутньому така людина нескінченно мучитиметься вовік. І Господь не сказав: «Отак і Отець ваш поступить з вами», але «мій Отець». Бо такі негідні називатися синами Божими. Отже, це слово стисло зображує невимовне чоловіколюбство Боже, і кожен, хто не наслідує його, піддасться як можна більш суворому покаранню від праведного Судді. І хоча сказано: дари Божі незмінні (Рм 11, 29), але порочність придбала таку силу, що сокрушає це слово. Отже, слово вимагає від нас двох речей: пам’ятати про свої гріхи і прощати кривдника. 

Аполлінарій, Фрагменти 92.

Благодіяння змінене на покарання

Пан його передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу (Мт 18, 34), тобто назавжди, тому що він ніколи не буде в змозі заплатити свого боргу. Якщо благодіяння тебе не зробило кращим, то залишається виправляти тебе покаранням. Хоча благодіяння і дари Божі незмінні (див. Рм 11, 29), але злоба так посилилася, що порушила і цей закон. Отже, що гірше злої пам’яті, коли вона може позбавити нас настільки великого дару Божого? Пан не тільки передав слугу свого мучителям, а й розгнівався на нього. Коли Він наказував його продати, то наказ дано було без гніву. Тому-то Він не виконав останнього, і це служить чудовим доказом Його чоловіколюбства. Але тепер дається постанова з великим обуренням, постанова помсти і покарання. Отже, що означає ця притча? Отак і мій Отець Небесний, – говорить Христос, – буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого. Не говорить: «Ваш Отець», але «мій Отець», бо недостойно Бога називатися Отцем настільки лукавого і настільки людиноненависного слуги.

Святитель Йоан Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея 61.4.

 

[1] «І ось піднялась кругла олив’яна покришка, – і жінка сидить посеред мірки. І він промовив: «Це безбожність», – і пхнув її до мірки всередину, і кинув вагу олив’яну зверху на неї» (Зах 5,7-8).

[2] В українському перекладі І. Хоменка: Кого Бог любить, того й картає, як батько улюбленого сина.

[3] Для сучасників Ісуса було очевидно, що людині зовсім неможливо виплатити суму в десять тисяч талантів (див. Мт 18,24). Приблизно таку суму, наприклад, становила контрибуція, виплачена Карфагеном Риму після Пунічних воєн.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia