Неділя 18-та по ЗСД

Nedila 18 po ZSD 1

Неділя 19-та по ЗСД

Nedila 19 po ZSD 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 225 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Den Nezalezhnosti 1

Працюймо і молімося, аби Україна ставала щораз кращою

Хочу всіх привітати з Днем Незалежності України! Це справді національне свято! Свято для всіх громадян України і всіх українців як в Україні, так і по цілому світі розсіяних.

Хочу побажати нам усім, передусім, свідомості та відповідальності за нашу державу. Свідомості, що саме ми її повинні розбудовувати й утверджувати.

Хочу сьогодні всіх вас закликати працювати і молитися, аби наша держава ставала щораз кращою, справедливішою, такою, про яку мріяли наші попередники.

Також у цей день закликав усіх до молитви. У нас є такий гарний звичай – відкласти свої справи і прийти до храму на молитву. У всіх наших храмах у День Незалежності будуть Богослужіння за вільну незалежну соборну державу. Прошу, прийдіть на молитву. Працюймо й молімося і Україна буде!

Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!

З Днем Незалежності тебе, український народе!

Зі слова привітання Блаженнішого Святослава на День Незалежності України (24.08.2019). Відео

 

Ми можемо нарікати на нашу державу, але вона наша і ми за неї відповідаємо

– Ми справді є незалежною державою, але мусимо щораз більше свою незалежність розбудовувати й утверджувати. Як і кожен із нас є особою, людиною, але мусимо щораз, то більше ставати людиною, бути собою, як про це говорив патріарх Йосиф.

– 28 років тому Україна як незалежна держава, як суб’єкт міжнародного права заіснувала на мапі світу. Але, очевидно, Україна як мрія, як тотожність народу, Україна як те, що жило в серці та рухало поколіннями українців у боротьбі за свою державу, існувала однозначно швидше. Існувала також Церква... Якби не було Української Греко-Католицької Церкви, важко було б говорити про глибший фундамент української державності.

– Так, перед нами ще багато праці. Ми мусимо бути незалежні не лише юридично, мусимо перестати жити в колоніальній свідомості, як уламок колишньої імперії. Ми повинні ставати собою, будувати свою економіку, свою національну громадську тотожність. Ми справді повинні з об’єкта міжнародної політики ставати її суб’єктом.

– Можливо, ми недооцінюємо те, що маємо. Щоби зрозуміти ціну того, що маємо, потрібно подивитися трошки на історичні факти, які були певними етапами приготування, були каменями будівництва цієї незалежної держави.

– Ми повинні так реформувати державні інституції, щоби зміна влади в Україні не спричиняла небезпеки зміни державності. Ми повинні так сьогодні усвідомлювати і будувати наше громадське життя, щоби зміна політичних еліт, не несла небезпеки для самого існування суверенної вільної Української держави.

– Упродовж історії ми справді не мали своєї держави, часто жили в чужих, навіть на своїй рідній землі. У тих чужих державах ми були людьми другого сорту і наші громадяни сьогодні часами не відчувають, що сьогодні ця держава є таки нашою, не чужою. Ця держава – єдина на сьогодні гарантія, що наша національна громадянська гідність може бути захищена.

– Ми часто хочемо втекти в інші держави і користатися їхніми благами, але будьте певні, ніколи не матимемо таких прав і гідностей, як на своїй Богом даній землі. Ще наш Шевченко говорив: «У своїй хаті своя правда, і сила, і воля».

– Нам так важливо зрозуміти, що та держава, яка сьогодні в нас є, вона наша! Ми можемо на неї нарікати, можемо казати, що, можливо, вона не така, яку ми ще б хотіли мати. Але мусимо взяти за неї відповідальність. Це відчуття, що це – моя держава, відчуття моєї за неї відповідальності має бути одним із важливих елементів виховання державницької свідомості в кожного громадянина.

– Часто чую фрази: «Треба так зробити, аби держава і громадянин між собою не перетиналися, треба так зробити, щоби держава не втручалася в життя громадянина, а громадянин до кінця не втручався у справи держави». Це абсолютно безвідповідальна позиція. Треба брати активну участь у житті своєї держави і відчути, що держава – спільне благо.

– Якщо будемо жити в обмеженому світогляді власного егоїзму, то нищитимемо все те, що спільне. Тоді, будьте певні, ваше особисте егоїстичне щастя, ваша зона комфорту буде знищена.

– Скажімо собі правду, що хто не хоче будувати свою державу, завжди буде людиною другого сорту в чужих.

Кілька тез Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава про державність із нагоди Дня Незалежності України, які прозвучали в інтерв’ю «Живому ТБ» (23.08.2019). Відео

 

Спитаймо сьогодні кожен себе: а якою любов’ю я люблю Україну?

Сьогодні ми святкуємо велике всенародне свято – День Незалежності України. Цього дня хочу всіх вас запросити задуматися над тим, як кожен з нас будує своє ставлення до своєї Батьківщини, до своєї рідної незалежної держави.

Відома народна пісня навчає нас так: «Усе на світі можна вибирати сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». На моє переконання, фундаментом справжнього відповідного ставлення до Батьківщини є любов. Любов до своєї держави, до свого народу, до своєї рідної землі. Блаженної пам’яті Любомир свого часу сказав так, що сьогодні українці більше не діляться на західняків, східняків, україномовних чи російськомовних, а цей водорозділ проходить через одне питання – чи я люблю Батьківщину чи ні. Тому, на його думку, усіх нас можна поділити на тих, які люблять Україну і тих, які її не люблять.

В це всенародне свято спитаймо кожен себе: чи я люблю Україну? Відсвяткуймо цей день в контексті певного духовного навернення. Бо дуже часто люди оцінюють ставлення до своєї Батьківщини через питання: а що мені дала Україна? А давайте сьогодні спитаймо себе: а що я зробив, дав для своєї Батьківщини?! Якою любов’ю я люблю, любов’ю споживацькою, яка тільки хоче брати, чи любов’ю справжньою, жертовною, яка кличе давати.

Сьогодні для нас прикладом любові до Батьківщини є герої, які впродовж сторічь з любові до Батьківщини віддали те, що є для них найцінніше – своє власне життя. Тому коли ми вітаємося сьогодні словами «Слава Україні», то відповідаємо «Героям слава». Нехай наші герої, які поклали на вівтар свободи, незалежності свої життя, сьогодні будуть нашими вчителями любові до Батьківщини.

Вітаю тебе, Український народе, з цим знаменним святом!

Сьогодні українці в цілому світі єднаються у вселенській молитві за Україну. Молімося разом за нашу Батьківщину «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». 

Зі слова привітання Блаженнішого Святослава на День Незалежності України (24.08.2018). Відео

 

Будуймо, розвиваймо, молімося за вільну і незалежну Україну

Дорогі Українці! Дорогі співгромадяни вільної і незалежної України! Дорогі брати і сестри в Україні і у цілому світі сущі!

Цього дня, коли ми урочисто святкуємо День Незалежності нашої Батьківщини, прагну усіх вас щиро привітати із цим важливим всенародним святом. Ми сьогодні відчуваємо, що вільна незалежна Україна, наша незалежна держава, є необхідною умовою нашої свободи, необхідною умовою нашого майбутнього.

Ми сьогодні радіємо тим, що маємо нашу державу. Ми сьогодні схиляємо голову перед тими, хто поклав своє життя на вівтар Батьківщини в боротьбі за її свободу і незалежність, впродовж всіх часів наших визвольних змагань, а особливо під час цієї війни в сучасних умовах.

Нехай Всемилостивий Господь, Який є джерелом нашого життя і свободи, поблагословить нашу Батьківщину, а ми всі разом будуймо, розвиваймо, молімося за вільну і незалежну Україну!

Зі слова привітання Блаженнішого Святослава на День Незалежності України (24.08.2017). Відео

 

У День Незалежності ми дякуємо Богові за дар Української Держави

День Незалежності України для всіх нас є доброю нагодою роздумати над тим, у чому полягає цінність незалежної Української держави.

Найперше варто пригадати століття змагань українського народу за свою державну і національну незалежність. Упродовж багатьох років ми не мали власної держави. Українці були приречені жити в чужих державах. Відповідно, у нашій народній пам’яті сформовано образ держави як чогось чужого, як якогось репресивного апарату, який є небезпечний для громадянина. Ми так довго жили в чужих державах, що зараз, можливо, не завжди нам легко оцінити й зрозуміти важливість існування власної держави, даність Української Держави як великого Божого дару.

Український народ носить у своєму серці ще одну рану. Цілком недавно ми пережили той момент, коли влада стріляла у свій народ… Тому цілком природно, що у відносинах між громадянином і державними структурами відчувається біль. Можна сказати, що за чверть століття існування Української Держави для багатьох людей вона так і не стала своєю.

Чому так важливо мати свою рідну незалежну державу? Наш народ завжди з незалежністю пов’язував мрії про щастя. І ми сьогодні повинні зрозуміти, що вільно і вповні розвинути всі ті питомі риси, які має український народ, можна лише у власній державі. Отож, наші мрії про краще майбутнє невід’ємно пов’язані з мріями про достойну, вільну європейську Українську Державу.

Зі слова Блаженнішого Святослава на День Незалежності України (24.08.2015). Відео

 

Захищати свою країну, утверджувати її та бути патріотами

Я хотів би роздумати над трьома завданнями, які випливають з цієї мрії мати свою рідну Батьківщину як окрему незалежну вільну державу, яка забезпечить нам гідне існування на своїй землі.

Найперше я хотів би роздумати про необхідність захищати сьогодні незалежність нашої Батьківщини. Друге завдання, над яким я хотів би роздумати – це утверджувати, допомагати реформувати державні структури і органи державної влади. Відтак третє завдання – це плекати державницьку свідомість і патріотизм, які є рушієм державного будівництва.

Говорячи про необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини я думаю, що це обов’язок усіх нас. Від цього обов’язку ніхто не є звільнений. Згадуючи наших героїв, кров’ю яких окроплено нашу незалежність, ми повинні збагнути, у чому полягає відповідальність кожного з нас за укріплення обороноздатності нашої держави. Обороноздатність України – чи не головне завдання, яке стоїть перед Президентом України та органами державної влади, але, гадаю, у цей День Незалежності всі разом маємо відчути, що, як українське суспільство, як український народ, ми повинні боронити свою землю, свою Батьківщину відповідно до дарів, завдань і покликань кожного. Сьогодні кожен має відповісти у своєму сумлінні на питання: а де є мій блокпост, який я зобов’язаний захищати до останньої краплі своєї крові?»

[…]

Говорячи про необхідність утверджувати і розвивати державні структури, запитаймо себе: що сьогодні означає для нас будувати Україну як незалежну державу? Сьогодні часто можна почути заклики боротися з українською владою… Особисто я дуже обережно поставився б до таких закликів. Я б радше сказав, що нам треба боротися за утвердження державних органів в Україні. Нам треба боротися за їхню чистоту, ефективність, за те, щоб ця влада справді стала нашою. Ми сьогодні як ніколи повинні відчути відповідальність за українську владу. […] Можливо, сьогоднішня влада не відповідає нашим запитам, але ми мусимо відчути відповідальність за правильний вибір тих, кому доручаємо виконувати державницькі функції. Говоримо про необхідність реформування влади. І це справедливо, адже багато механізмів її діяльності ми отримали в спадок ще з радянських часів. І відчуваємо своїм обов’язком зробити механізм державного будівництва цілком прозорим, європейським.

[…]

Ще одним завданням українців сьогодні є плекати державницьку свідомість і патріотизм, які є рушієм державного будівництва. […] Справжній патріотизм є базований на любові до своєї Батьківщини. Тому цей патріотизм дає можливість відновлювати наші сили, дає нам могутність, бо любов завжди надихає. Тільки любов може зробити з людини героя. Несправжній патріотизм вчить ненавидіти чужих. І такий підхід швидко вичерпує сили людини, адже не можна ненавидіти вічно.

[…]

Зі слова Блаженнішого Святослава на День Незалежності України (24.08.2015). Відео


Закликаю кожного з вас повірити в Бога і Україну

[…]

Сьогодні ми святкуємо велике свято – День Незалежності Української Держави. Це свято, з одного боку, є громадським, народним, з іншого – глибоко духовним. Бо сьогодні, стоячи перед Божим обличчям, ми повинні запитати себе, що нам слід зробити для того, аби втримати цей Господній дар. У цей день ми починаємо розуміти, що для нас означає дар незалежності, дар свободи, дар гідності, дар життя.

Ми запитуємо себе сьогодні словами псалмопівця Давида: «Боже, що віддам Господеві за те, що Він воздав мені?» І сьогодні Господь каже кожному з нас: для того щоб втримати дар незалежності, зростати в ньому, поділімося з нашим ближнім усім тим, що маємо.

Сьогодні хочу закликати кожного з нас, кожного мешканця України, кожну добру людину – повірити в Бога і Україну. Повірити в Бога, Який є безмежно щедрий, Який дасть нам набагато більше, ніж ми від Нього отримали і Який покриє всі розходи, які ми понесли служачи ближньому. Ми повинні повірити в Україну, у могутність нашого народу й багатство нашої землі. Але ми зможемо вільно жити на цій землі лише тоді, коли не будемо егоїстами. Коли заради власних вигод не будемо саджати своїх ближніх до темниці. Коли навчимося ділитися дарами, перейматися біллю ближнього, прощати й бути прощеними.

Сьогодні ми молимося за нашу вільну й незалежну Батьківщину і просимо в Господа Бога благословення для неї.

Сьогодні, коли споглядаємо наш український прапор, бачимо на ньому поєднання неба і землі. Неба як того Бога, який чуває над нами, на небесній блакиті. І землі, яка щедро родить врожай лише тоді, коли Боже благословення спочиває на ній.

Дякуймо сьогодні Господу Богу за дар свободи, за дар гідного життя. Але просімо, щоб ми були здатними цей дар втримати і ним поділитися.

В цей день повірмо в Бога і в Україну. Амінь.

Зі слова Блаженнішого Святослава на День Незалежності України під час Архиєрейської Божественної Літургії у Патріаршому Соборі Воскресіння Христового в Києві (24.08.2014)

 

Неоціненний скарб жити у вільній, суверенній і незалежній державі

[…]

Насамперед незалежність відкривається нам як невід’ємна складова свободи та гідності кожної особи і всього нашого суспільства. А цей дар гідності та свободи Божих дітей ми отримали від самого нашого Творця. Про це навчає ап. Павло, звертаючи до нас слова Отця Небесного: «Буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!» (2 Кор. 6, 18). Кожен народ має природне право жити в самостійній і незалежній державі, зберігаючи свою самобутність та вповні розвиваючи всі свої дари й таланти. Коли хтось зазіхає на це право народу, то заперечує даровану йому Творцем гідність і взагалі можливість існування.

Свобода і незалежність України, як Божий дар, є водночас плодом багатовікових героїчних змагань наших предків. Неустанна боротьба за суверенність Батьківщини часто була сповнена жертвами і скроплена кров’ю героїв. Проте наш народ ніколи не звертав зі своєї дороги, що нею прямував до свободи, – дороги віри, – дороги, якою є Господь наш Ісус Христос, що сам про себе сказав: «Я є дорога, правда і життя» (Ів. 14, 6).

Ця євангельська істина була настільки глибоко закорінена у свідомості українців, що навіть виражалася переконанням: краще вмерти вільним, ніж жити рабом; краще вберегти гідність, жертвуючи собою, ніж втратити власне майбутнє та майбутнє народу, ідучи на внутрішні компроміси із злом та неправдою. Про тих, хто йшов цією християнською дорогою правди, великий Кобзар написав:

…Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава − заповідь моя.

У ці чи не найскладніші часи вільної України, – часи випробувань і новітніх викликів саме на нас Господь поклав відповідальність за збереження й утвердження дару свободи та незалежності нашої держави. Сьогодні ми повинні не лише згадувати своїх славних попередників, а й мати відвагу стати в їхні ряди. Прикладом нам мають слугувати сучасні герої – полеглі воїни Небесної сотні і тисячі наших військовослужбовців, які щомиті жертвують своїм життям і здоров’ям за єдність і кращу долю України.

Церква супроводжує їхній подвиг неустанною молитвою до Господа, вимолюючи для загиблих вічної небесної нагороди, а для живих – захисту від ворогів, припинення війни та утвердження на наших землях тривалого і всеохопного миру. Ми твердо віримо, що Господь зглянеться на молитви і страждання свого народу, визволить його від напасті агресора й виведе на шлях оновлення та розбудови національного буття на фундаменті життєдайного Божого Закону.

Знаменно, що в цей нелегкий час наша Церква дякує Господу Богу за 25-річчя дару свободи на рідних землях. Воскресіння Церкви-мучениці серед хаосу комуністичного режиму, що розпадався на очах усього світу, стало провісником, доброю новиною про близьке воскресіння України та проголошення її незалежності. Цим ювілеєм Господь ще раз хоче наголосити всім нам, що це Його силою, діянням Святого Духа наша Церква змогла вистояти в найтяжчі роки переслідувань, коли здавалося, що смерть перемагає життя. Сьогодні ми сповнюємося надією на те, що життя і розвиток нашої воскреслої Церкви в Україні є джерелом Божого благословення і підтримки для нашого народу в його теперішній боротьбі за своє буття.

У воскресінні Сина Божого ми відкриваємо зміст Хресної Жертви нашого Спасителя, через яку прийшло спасіння світові та свобода від гріха і смерті. У воскресінні Його Церкви ми здатні побачити славу наших мучеників, гідність і велич Божих дітей. У воскресінні України можемо збагнути значення та ціну тих жертв, які сьогодні кладуть на вівтар Батьківщини найкращі сини й дочки України задля запевнення її щасливого майбутнього.

У це свято свободи молімося до Господа за мир в Україні. Наша Церква, як добра мати, цього дня особливо благає у Всевишнього захисту і життя для своїх дітей. Тому спільно просімо в нашого Небесного Отця в ім’я Його єдинородного Сина Ісуса Христа припинення кровопролиття, горя і сліз на нашій землі. Поспішімо з християнською любов’ю послужити всім постраждалим унаслідок агресії проти нашої держави.

Відстоюючи в нових обставинах нашу незалежність, навчімося бачити образ стражденного Христа в кожному, хто втратив домівку чи вимушено покинув свою землю, у кожному пораненому, полоненому чи викраденому. Наполегливо продовжуймо підтримувати українських воїнів та зміцнювати нашу державу молитвою, працею та активною громадянською позицією. При цьому витривало йдімо дорогою правди і добра, – Христовою дорогою, – яка єдина провадить до повноти життя у свободі та радості.

Благословення Господнє на вас!

Зі звернення Блаженнішого Святослава до вірних Української Греко-Католицької Церкви та всіх українців з нагоди Дня Незалежності України (18.08.2014)

 


Християнин повинен запитати себе: а що я зробив, аби моя Україна стала кращою?

Святкуючи День Незалежності нашої Батьківщини, ми, християни-українці, повинні замислитися над особистою відповідальністю за долю своєї незалежної держави. Ніхто з нас не має права перекласти на когось іншого відповідальність за долю своєї держави. Якщо ми справді разом діяльно любитимемо свою Батьківщину й щодня для неї будемо працювати й жити – тоді кожного дня утверджуватимемо її незалежність і сприятимемо тому, щоб вона зайняла гідне місце в сім’ї європейських народів.

Сьогодні люди часто зі споживацьким способом мислення кажуть: що мені дала Україна? Але християни повинні себе запитати, а що я дав Україні? Що я зробив для того, аби моя Україна стала кращою, сильнішою, могутнішою.

«Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню тяжкую минуту, За неї Господа моліть!». Цей заклик нашого безсмертного Кобзаря сьогодні цілком по-особливому звучить у вухах сучасного сина й доньки української землі. Адже любити Україну – це типово християнська чеснота. Тут не йдеться лише про якісь почуття. Мова йде про любов, яка є діяльною. Любити – означає бути здатним на жертву.

Зі слова Блаженнішого Святослава на День Незалежності України (24.08.2013)

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia