Св. Архистра. Михаїла

arhystratyg myhajil

Неділя 23-тя по ЗСД

Nedila 23 po ZSD 1

Неділя 24-та по ЗСД

Nedila 24 po ZSD 2

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Гості он-лайн

На сайті 247 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Ikona Xrysta Spasytela AtosРозп’явшись, Всесильний, Ти повалив додолу сильних, а людську природу, що була понижена в адовій в’язниці, Ти підніс і посадив на престолі Отця. Тому Тебе, що з нею маєш прийти, ми, поклоняючись, величаємо, – молимось на Утрені кожної неділі другого гласу (9-та пісня канону).

Всесильний повалив додолу сильних, – сказано у тропарці канону. Лише Бог є всесильним, Тим, який має силу з нічого сотворити світ і тримати його при бутті. Усе буття, яке не є Богом, не може бути всесильним, бо є сотвореним, а отже, не має сили існування без Бога. Однак тут сказано хоч не про всесильне творіння, все ж про сильне. Йде мова про нечистих духів, літургійною символічною мовою – «володарів аду». Сильними вони є лише у порівнянні з людиною, яку здатні звести своїми підступами. Натомість порівняно з Богом ці «сильні» є нікчемно слабкими.

Всесильний, розп’явшись, повалив додолу сильних. Христос, будучи приниженим і слабким у своєму людському єстві, яке нероздільно у Ньому поєдналося з Божеством, є Всесильним супроти всього творіння. Ця всесила не зникла від приниження, страстей і смерті, навпаки, надзвичайно промовисто себе виявила. «Слабкий» Бог-Чоловік у своєму пониженні та смерті є сильнішим за «сильних» в їхньому тріумфі.

Людську природу, що була понижена в адовій в’язниці, Ти підніс і посадив на престолі Отця, – сказано далі. Ад – не місце для людської природи, сотвореної на образ Бога. Тому перебування в адовій в’язниці було пониженням для всіх людей, які сходили туди по смерті аж до зішестя в ад Христа. Уникнути цього посмертного пониження людині самій було не під силу. Христос же, який міг уникнути будь-якого пониження, своєю волею понизив себе розп’яттям і смертю (пор. Флп 2, 8), щоб позбавити людину від пониження в аді. Але Господь не лише вивів людину з пониження, а й незмірно підніс її – посадив на престолі Отця. Що це значить? Христос, вознісшись на небо, вознісся у своїй людській природі, а не лише в Божественній, тобто вознісся у людському тілі. Возсівши праворуч Отця на престолі небесної слави, возніс туди, отже, і людську природу – свою другу природу. У Христі таким чином людська природа явилась посадженою на престолі Отця. Водночас кожна людина покликана до якомога глибшого уподібнення до Христа, а уподібнюючись до Нього, і сама стає «посаджена» на престолі Отця – не тому, що досягла рівності з Ним (це неможливо для творіння), а тому, що піднесена великою благодаттю через Христа у Дусі для сопричастя з Отцем.

Тропарець закінчується ствердженням, що Христос має прийти удруге (другий славний прихід, якого очікуємо в кінці віків) з тією ж людською природою, в якій Він вознісся на престол Отця. Це вказує на догму про те, що людська природа поєднана з Божеством у Христі нероздільно і навічно. Та сама природа, яка стільки віків була понижена в адовій в’язниці, яка уможливила Христові страждати і вмерти, яка зрештою, Йому і завдала цих страждань та смерті, та сама природа вознесена на престол Отця і поєднана з Божеством на віки. Поклоняючись, величаємо Божий незбагненний промисел щодо людської природи, не в силі його збагнути.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia