Преображення ГНІХ

Preobrazhennia 3

Неділя 9-та по ЗСД

Nedila 9 po ZSD 1

Неділя 10-та по ЗСД

Bisnuvatyy 3

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 225 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Teodor StudytВ неділю П’ятидесятниці.  Про зішестя Святого Духа та про смерть нещасного Євтропіана

Браття і отці! За благодаттю Пресвятого Духа ми сподобились празнувати святу П’ятидесятницю, тобто зішестя Святого Духа, бо Христос сказав апостолам: «Ліпше [не тільки] для вас, [але й для цілого світу], щоб я відійшов... [нехай прийде Дух Святий]. Бо коли не відійду, то Утішитель [тобто Святий Дух] до вас не зійде. Якщо ж відійду, – пришлю його до вас». І «коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду» (Йо. 16, 7;13). О велике чудо обітниці й дару! Не ангела й не людину обіцяв послати, але самого єдиносущного Духа, який ісходить від Отця, джерела Сина і Духа. Єдинородний Син і Слово Боже, виконавши батьківську справу Бога і Отця, вознісся на небеса. І тоді зійшов Святий Дух – не інший Бог (не бути цьому), а, як сказано, інший Утішитель.

Несказанне і незбагненне милосердя і любов Бога до людей. Утіха наша – Бог. Скорбну й засмучену душу втішає Бог Дух Святий, щоб вона не знемагала у скорботах, які випадають їй, як про це свідчить апостол: «зовні – борні, страхання всередині. Та Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита» (2 Кор. 7, 5-6). Він утішає і укріпляє серце, налякане бісами, підносячи його через надію і відважність до непереможної мужності, як говорить Давид: «... бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив!» (Пс. 86, 17). Він нахиляє бунтівливий ум до миру й тиші, як і апостол свідчить: «Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!» (2 Кор. 5, 20), тобто «майте мир з Богом». Чи бачиш безмірну й незбагненну поблажливість і смирення? Чи бачиш незрівнянний і невмістимий дар? Горі на небесах Єдинородний Син молиться за нас Отцеві, як написано: «Христос Ісус,... що по правиці Божій, – він заступається за нас» (Рим. 8, 34). Подібно і Святий Дух тут, на землі, утішає нас багатьма різними способами. Відтак, «чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене?» (Пс. 116, 12). Чи не тим, про що говорить псалом: «Уся моя істота скаже: «Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного» (Пс. 35, 10). І ще: «Допомога моя від Господа, що створив небо й землю» (Пс. 121, 2). І таке: «Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні» (Пс. 94, 17). І ще: «Господь зо мною – не злякаюсь; що може людина мені зробити?» (Пс. 118, 6). Оскільки ми маємо такого помічника і Утішителя – Святого Духа – непереможну силу, великого захисника і Бога, і підмогу, то не устрашімось і не біймось, браття мої, погроз ворогів. Не злякаймося наших ворогів – бісів. Маючи ж своїм помічником самого Бога, з дня на день мужньо переносімо монаші й ісповідницькі подвиги. Не біймося облуди диявола, не злякаймось повсякчасних його нападів і загасімо пожадання плоті, що обпікають і спалюють дім душі. Бо гріховне пожадання – це не насолода і радість, а болість і люта скорб, не веселощі, а божевілля і тяжке збочення. Це пізнали ті, які впали були в шал плотського пожадання і любові, а потім покаялись і звернули свою любов до Бога. А що може бути приємніше і святіше від цієї Божественної любові? Така людина, хоч і носить тіло, живе у цьому світі наче безплотна, перебуваючи понад видимим: в її душі тихо й лагідно ширяться хвилі благодаті Святого Духа. Але чому плотські пожадання і любострастя безнастанно нас перемагають і, змінюючи нас, роблять такими прихильними (до зла), що припавши долу до землі, до плоті й крові, ми цілком віддаляємось від благого Бога?

Чи ви чули, що потерпів жалюгідний Євтропіан, про якого ми довідались сьогодні, що він помер? І помер він, горе моїй окаянності, не дочасною (тільки), а й вічною смертю: сплівшись з Євою, вивергнув свою душу. О, що потерпів він, окаянний! Ви знаєте, як колись над його головою сяяв світильник благовір’я і подвижництва. Чи не був він замкнений зі мною в темницю як ісповідник? Чи не був піднесений до гідності економа в Саккудіонському монастирі? Чи не був двічі битий і чи не подвизався похвально і подиву гідно за ісповідування святих ікон? Що ж сталося з ним опісля? Оскільки він був економом, тримав усю монастирську казну і збирав приношення, то й спокусився золотом, захопився грошолюбством і, на жаль, як Юда, зрадив Христа. Він відрікся від обіту дівства і, як другий Гієзій, купив поле і виноградники, волів і овець І, таким чином, унаслідував не тільки його проказу, але й муку.

Ви бачите, браття мої, що зробило грошолюбство! Благаю вас, утримуйтесь від цієї скверної пристрасті, що є коренем усіх зол і причиною зради душі. Ви бачите, що вчинило невір’я! Утікайте від темряви, що відлучає нас від єднання і співдружності з нашим Владикою, Христом Богом нашим. Утікаймо і від будь-якої іншої шкідливої пристрасті, що поборює окаянну душу, як-от: запеклість, заздрість і гнів. Євтропіан потерпів за те, що через самолюбство вірив своїй думці і не приймав жодної доброї поради, жив самочинно, не підкоряючись іншому братові. Уникайте уосібнення, якщо хочете сховатись від загрози Божого гніву. Святе Письмо говорить: «Горе ж одному, як упаде» в який-небудь гріх, «і нема нікого, щоб його підвести» (Проп. 4, 10). На це й наразився окаянний Євтропіан, про якого ми говоримо. Бо якби він мав друга, то, хоч би й упав – друг підняв би, а сам він покаявся б і оплакав свій гріх. А так як він не мав нікого, хто б допоміг йому, то й загинув душею і тілом, пішов у те місце, яке возлюбив. Печальна й плачевна ця повість, браття, її варто оповідати як страшний і жахливий приклад. Тому й Письмо говорить: «Тож коли комусь здається, що він стоїть [добре, що він невинний і святий], нехай уважає, щоб не впав» (1 Кор. 10, 12). Хто швидко йде, – остерігайся, щоб не в спіткнутися і не впасти. Бо ми бачили, як цей (чоловік) спочатку успішно йшов дорогою життя, а опісля впав у пропасть. Його вважали літаючим ангелом, а не братом. Однак, він задрімав і впав. А яка причина цього? Грошолюбство. Якщо б не було на нас, браття, гоніння, то я не бесідував би про грошолюбство. Але оскільки ми буваємо гнані: один тут, другий там, і нам необхідно потурбуватись про своє життя, то й ми мусимо уважно пильнувати себе, щоб не впасти в дурман грошолюбства. Заради цього грошолюбства сріблолюб, щоб помножити тлінне срібло, не хоче мати співмешканця. Через цю скверну пристрасть схильний до грошей не має любові до своїх братів. Через це і ноги його не мають відпочинку і спокою, а обходять і бігають туди й сюди, як малі пси, в надії отримати пенязь від якого-небудь христолюбця. Через це одні придбали рабів, будучи самі рабами пристрастей, і втратили правдиву гідність владик. Другі понад потребу купують речі й одяг, ще інші займаються купівлею і продажею і отримують зиск від торгівлі.

Ви бачите, браття, суд Божий. Би бачите всевидяче невсипуще Боже око, від якого ніхто не заховається, хоч би що задумував у глибині серця. Тим більше не укриється те, що чинить зовнішня людина. Ви бачите, брати мої, кару смерті, бо й сьогодні померли двоє – Тиміл і Варнава, дехто – раніше, і один по одному відійдемо всі. Тому остерігаю вас, щоб не застала кого-небудь смерть неготовим і не поправленим, бо відпасти від Бога і Царства Небесного – не мале горе і жах. Суд і вічна відплата тому, хто не сотворить угодних Богові діл. А суду цього не витримає ніяка плоть, бо й подумати про це в умі своєму, не кажучи проте, щоб підпасти під ці тортури, – вже є мука. А щоб ми, смиренні, могли уникнути Божого гніву, що «спадає... на синів бунтівливих» (Еф. 5, 6), вершімо добрі діла, «нехай Господь радіє творами своїми» (Пс. 104, 31). Хоча б віднині й надалі очищуймо себе, обновляючи свої душі за Божою волею. «Близько Господь до всіх, ... що до нього взивають по правді» (Пс. 145, 18). Щодня каймося, Бог простить нам гріхи, утішить нас і подарує нам вічне життя. І нехай сподобимось його отримати у самому Христі Господі нашому, Йому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Джерело: Теодор Студит, Поучення, Видавничий відділ «Свічадо», Львів 2007.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia