Благовіщення

Blahovishchennia 2

Неділя 5-та Вел. посту

Nedila 5 Postu 1

Квітна неділя

Vjizd do Jerusalymu 1

Великий піст

Velykyy pist

Страсна седмиця

Strasnyy Tyzhden - Копія

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 325 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Nedila bludnoho syna 1Притча про Блудного сина, як говорить багато коментаторів, є немов цілим Євангелієм в одній розповіді. Хоча сюжет на перший погляд є простим, то все-таки є дуже глибоким та багатим. В окремих поставах кожного з головних героїв зауважуємо певні риси: неврівноважені поривання молодшого сина, закритість та упередженість старшого, милосердя батька.

Можна з впевненістю сказати, що Ісус Христос особу батька змальовував з постаті Того, Кого Він знав особисто – тобто з постаті Небесного Отця.

Батько з притчі є добрим господарем, котрий належно впорядкував свій маєток; він є добрим господарем усіх тих, хто йому служить (згадаймо слова молодшого сина, котрий говорить, що «навіть наймити у його батька мають подостатком хліба…»); врешті він є добрим, милосердним та справедливим батьком – і саме на цьому аспекті зупинився Христос в розповіді притчі.

Два сини представляють дві можливості відносин з Богом: перша – це бунт та прагнення бути «вільним», прагнення самому вирішувати, самому скеровувати свої дороги, та друга – нещира близькість з Богом, служіння Богові лише частиною серця. Постава же батька до двох синів відкриває повноту милосердя Бога до своїх дітей.

Щодо молодшого сина батько має приголомшливу поставу пошани його волі, бо коли перший просить про належну частину батькового майна (що було досить дивним, оскільки в тогочасній культурі майно розділялося радше після смерті батька!!! – іншими словами, між рядками притчі присутній мотив, в якому молодший син немов вважає для себе батька померлим!!!), батько з терпеливістю і пошаною до сина дає йому «належну йому частину» та той відходить, віддаляється від батька, тобто від усього рідного, доброго, шляхетного та правдивого і оселяється на чужині. Самонадія та легковажність приводять його до великого падіння та приниження, в яких він вирішує повернутися додому, але вже не як син, а як слуга, як раб (бо навіть невільники батька живуть краще, ніж «вільні» там, де потрапив молодший син).

Він повертається, щоби бути рабом, а у відповідь отримує відкинуте ним синівство.

Щодо старшого сина, то його бунт базувався на його прагненні виключності та ексклюзивності, тому коли повертається його молодший брат, він його не приймає і називає «… цей твій син…». Також щодо нього батько залишає відкриту руку. Трагедія старшого сина була в тому, що будучи поряд з батьком, він так і не пізнав його любов.

В кожному із нас є постави із життя як молодшого, так і старшого сина і однією з головних причин цих постав є незнання нашого небесного Отця. Тож завдяки сьогоднішньому Євангелію спробуймо ще раз поставити собі питання про наше розуміння Бога, адже саме воно і є причиною так багатьох вчинків, що обтяжують і пригнічують нашу радість буття Божими дітьми.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia