Неділя 22-га по ЗСД

Nedila 22 po ZSD

Св. Архистра. Михаїла

arhystratyg myhajil

Неділя 23-тя по ЗСД

Nedila 23 po ZSD 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Гості он-лайн

На сайті 178 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Nedila 18 po ZSD 5У вісімнадцяту неділю по Зісланні Святого Духа читається фрагмент Євангелія від Луки, у якому розповідається про чудесну ловитву риб та покликання апостола Петра (5,1-11).

Пропонуємо коментар деяких Святих Отців Церкви та ранньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.

 

1. Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера, 2. побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті. 3. Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.

 

Образ риболовлі відноситься до Церкви теперішнього часу

Роздумаймо разом про ті два рази, коли учні беруться ловити рибу за наказом Господнім: один раз перед стражданнями і інший раз після воскресіння. У двох риболовлях зображена ціла Церква: Церква, так як вона є тепер і так як вона буде після воскресіння мертвих. Тепер вона приймає безліч, яку неможливо дорахуватися, включаючи і добрих і злих; після воскресіння включатиме тільки добрих в точно визначеній кількості.

Пригадайте, отже, першу ловитву риб, в якій пізнається Церква, так як вона є тепер. Господь Ісус, коли перший раз покликав учнів іти за Ним, побачив у них готовність до риболовлі. І цього разу, працюючи цілу ніч, не зловили нічого. Побачили Його і почули слова: Закиньте ваші сіті. Відповіли Йому: Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закинемо сіті. І закинули, як наказав Той, Хто є Всемогутній. І що могло б статися як не те, що Він бажав? Але через цю подію – як я сказав вище – Господь зволив прообразити щось, що було б корисне знати для нас. Були закинуті сіті і зловлено багато риб, так що були заповнені два човни, і сіті розривалися від кількості зловленої риби. Отже сказав їм: Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей (Мт 4,19). Отримали від Нього сіті Слова Божого і закинули їх у світ, немов в глибоке море, і зібрали все це число християн, яких із подивом бачимо. Ті два човни, відтак, представляли два народи: Юдеїв і язичників, синагогу і Церкву, обрізаних і необрізаних.

Святитель Августин Іппонський, Бесіди 248,1-2.

 

4. Коли він перестав говорити, сказав до Симона: «Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву». 5. Озвався Симон і каже: «Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті». 6. Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. 7. Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.

 

Ісус вибирає човен Петра замість човна Мойсея

Отже [Ісус Христос] вибрав човен Петра, натомість залишив човен Мойсея, тобто знехтував невіруючою синагогою і вибрав віруючу Церкву. В дійсності, так би мовити, Богом були призначені два човни, щоб в цьому світі, немов у морі, виловлювати людей для спасіння, як каже Господь апостолам: Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.

Церква натомість провадиться на глибокі води, немов для дослідження глибоких небесних таємниць, очевидно в тій глибині, про яку говорить Апостол: О глибино багатства, мудрости і знання Божого! (Рм 11,33).

Господь отже увійшов на єдиний лише корабель Церкви. […] Цей човен пливе до широкого моря цього світу в такий спосіб, що коли світ погибає, [човен] зберігає неушкодженими всіх тих, які на нього ввійшли. Образ цього бачимо вже в Старому Завіті. Так як ковчег Ноя, коли світ потопав, зберіг неушкодженими всіх тих, яких був прийняв, так само також і Петрова Церква, коли світ погибатиме серед полум’я, збереже неушкодженими всіх тих, яких вона в собі тримає. І як тоді після потопу голуб приніс до Ноєвого ковчега знак миру (пор. Бут 7,5 – 8,19), так також після суду Христос принесе Петровій Церкві радість миру.

Святитель Максим Туринський*, Проповіді 49,2-3.

 

Христос продовжує ловити людей сітями проповідування

Сказав [Господь] Симонові і його товаришам віддалитися трохи від землі та й закинути сіті на ловитву. Але вони відповіли, що важко трудилися цілу ніч і нічого не піймали; однак все-таки, в імені Христа, закидають сіті і негайно наповнилися вони рибами. Завдяки видимому знакові і чудесному образові та символові, стали цілковито переконані, що їхню важку працю було винагороджено і що затрачені зусилля в закиданні сітей євангельського навчання будуть плідними. Цими сітями, звичайно, мали би взяти численних язичників. Однак потрібно зауважити, що ані Симон, ані його товариші не могли витягнути сіті на землю; без слів, через страх і здивування (їхня приголомшеність зробила їх німими), кивнули до своїх товаришів, тих, які ділили разом з ними важкість риболовлі, щоб прийшли допомогти їм безпечно витягнути улов. Багато в дійсності брали участь з святими Апостолами в їхніх важких зусиллях та чинять це і надалі, особливо ті, що досліджують значення того, що написано в Євангеліях. Звичайно, поза цими є ще інші: пастирі, вчителі, управителі народу, які є знавцями правдивої науки. Сіті насправді продовжують далі закидатися, в той час коли саме Христос є Той, Який їх наповнює і кличе до навернення тих, що згідно з словами Писання, знаходяться в безодні моря, тобто тих, які живуть в бурхливих хвилях суєти світу.

Святитель Кирило Олександрійський, Коментар на Луку, гомілія 12.

 

Через віру Петро закидає сіті Ісусового навчання

Однак для того, щоб ти розумів, що Господь говорив про духовну риболовлю, Петро каже: Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті; тобто немовби казав: «Так як, незважаючи на те, що цілу ніч ми важко трудилися, риболовля не принесла нам жодного результату, однак все ж таки ловитиму не знаряддями, але благодаттю, не умінням моєї роботи, але старанним благочестям. На твоє слово, каже, закину сіті. […] Отже, коли на слово [Ісуса] Петро закидає сіті, звичайно починає говорити, уповаючи на Христа; і коли він розгортає сплетені і підготовлені сіті на слово Вчителя, в імені Спасителя краще поширює ясні і переконливі слова, якими можна спасти не тварин, але душі. Всю ніч трудились ми, – каже: й нічого не піймали. Справді, всю ніч трудився Петро, який перед тим, огорнутий темрявою, без Христа не міг бачити, що брати, але коли світло Спасителя заблиснуло в його очах, проганяючи темряву, почав бачити за допомогою віри, також в глибині, те, що не бачив очима.

Святитель Максим Туринський, Проповіді 110,2.

 

Два човни представляють Юдеїв і Язичників

Всю ніч трудились ми. Це символічно відноситься до пророків. Його [Ісуса] навчання сходить з висоти на світ, який показаний у вигляді алегорії моря. Два човни представляють обрізаних і необрізаних. Тоді вони кивнули до своїх товаришів. Це відноситься до Сімдесяти двох, тому що ці учні були надто малими чисельно для риболовлі та збору улову.

Преподобний Єфрем Сирійський, Коментар на Чотириєвангеліє 5, 18.

 

8. Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина». 9. Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали; 10. також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: «Не бійся! Віднині людей будеш ловити». 11. І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.

 

Страх Петра походить з присутності святості

З цієї причини також Петро, пригадуючи свої попередні гріхи, тремтить і боїться. Як людина нечиста не наважується прийняти єдиного, що є чистий. Його страх достойний похвали, тому що він навчився із Закону розрізняти між святим і нечистим (пор. Єз 22,16).

Святитель Кирило Олександрійський, Коментар на Луку, гомілія 12.

 

Човном є Церква, що дає життя

… в човні люди привикли не отримувати життя, але бути перевезеними, не бути спокійними, але переживати за маршрут. Ти вважай: хай не буде цей човен тим, що був повірений керуванню Петрові, але хай буде Церква, що довіряється в керуванні апостолові. В дійсності вона є кораблем, що привик не давати смерть, але життя тим, які були збурені вихорами світу немов хвилями. Справді, як човен, виготовлений з лозового переплетення, тримає поранені риби, піднесені з хвиль, так само також корабель Церкви оживляє людей, звільнених з бурі. Усередині себе, повторюю, Церква повертає їм життя немов безчуттєвим істотам.

Святитель Максим Туринський, Проповіді 110,1.

 

Святитель Максим Туринський (V століття) – святий єпископ Туринський. День пам’яті – 25 червня. Святий Максим народився, імовірно, в Верчеллі (Ретія). Єпископ Турина і чудовий знавець Святого Письма, він став відомий після того, як був поставлений на єпископську катедру. Він був учасником Міланського синоду 451 року і Римського собору 465 року. Добре відомі його праці.

 

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia