Квітна неділя

Vjizd do Jerusalymu 1

Великий піст

Velykyy pist

Страсна седмиця

Strasnyy Tyzhden - Копія

Пасхальний період

Voskresinnia 1 - Копія

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 228 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Svyate-Pismo-300x224Неділя про Блудного сина. Перше Послання Апостола Павла до Коринтян 6, 12-20

12. «Все мені можна», та не все корисне. «Все мені можна», та я не дам нічому заволодіти надо мною. 13. «Їжа для живота, і живіт для їжі!» Бог же одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. 14. Бог же і Господа був воскресив – та й нас воскресить своєю силою. 15. Хіба не знаєте, що тіла ваші – члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, - зроблю їх членами блудниці? Хай так не буде! 16. Чи не знаєте, що той, хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо «будуть, – каже, – двоє одним тілом.» 17. Хто ж пристає до Господа, є одним духом.

18. Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла. 19. Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. 20. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!

Звертаючись до перших християн у Коринті, апостол Павло сильно наголошував на тому, що віра в Ісуса Христа приносить людині внутрішню свободу, а не лише додаткові зобов’язання. Ця внутрішня свобода є наслідком наповнення людини особливою Божою благодаттю, котра не лише чинить людину здібною прагнути досконалих речей, але також і дає силу для їх реалізації. Перші християни у Коринті із задоволенням прийняли цю благовість апостола Павла та із часом вони залишили для себе лише сказані ним слова (про те, що ми вже є вільними), але втратили їх істинний сенс (так вони почали слідувати будь-яким забаганкам свого тіла, стверджуючи, що так вони реалізовують свою свободу – зрештою ситуація є дуже схожою із тим, що ми можемо бачити і сьогодні в оточуючому нас світі). Відповідно в цьому уривку листа святий апостол Павло ще раз пригадує, про що він говорив, коли стверджував, що ми уже звільнені вірою в Ісуса Христа, Котрий відкупив нас від усіх наших гріхів.

Павло наголошує, що не можна дивитися на нашу свободу, уникаючи питання про те, чи я роблю добре чи зле (фактично реалізовуючи свої вчинки поза моральною сферою: так деякі перші християни говорили, що найголовніше є те, що я можу реалізувати можливість вільно приймати рішення та здійснювати свої бажання, а вже питання, чи те що я роблю, є злим чи добрим – зовсім не має жодного значення).

«Все мені можна» та не все корисне. «Все мені можна», та я не дам нічому заволодіти надо мною.

Апостол пригадує, що бути християнами перш за все означає завдяки пізнанню Ісуса Христа мати зовсім іншу міру добра, набагато досконалішу від нашої, людської. А споглядаючи та знаючи це досконале добро, і розуміючи, що це добро можливе для здійснення (про це нам свідчить життя самого Господа, та багатьох вірних Йому учнів), християни не можуть задовольнятися життям у грісі, котрий свідчить про брак в них Христового духа, тобто про далекість від того, Ким був Ісус Христос і що Він зробив для кожного із нас взагалі та для мене зокрема.

Бути християнином означає бути храмом, в якому вшановується Бог та в котрому живе Його Дух, Котрий через цих християн приносить правдиве життя у цей світ.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia