При Овечій купелі лежала немічна людина і, бачивши Тебе, Господи, кликала: Не маю чоловіка, що вкинув би мене в зрушені води! Бо коли я доходжу, то інший мене випереджує і стає здоровим, а я далі лежу немічний. І змилувався Спас та й каже до нього: Задля тебе я став людиною, заради тебе я воплотився, а ти кажеш: – Не маю чоловіка. Візьми твою постіль і ходи! Все Тобі можливе, все слухає Тебе й підкоряється, тож, як чоловіколюбець, пом’яни, Спасе, всіх нас і помилуй. Так переповідає біблійну подію оздоровлення розслабленого при Витесді стихира Вечірні. Звісно, цей переказ творчий і містить елементи, яких нема у Святому Письмі, а водночас такі, які не зовсім відповідають Писанню. Ось, наприклад, зі стихири виглядає, що розслаблений кликав Ісуса, звертаючи на себе увагу, тоді як Євангеліє подає, що Христос сам розпочинає бесіду з розслабленим про його почуття. Також літургійний автор вкладає в уста Ісуса слова, яких нема в євангелиста Йоана: Задля тебе я став людиною, заради тебе я воплотився, а ти кажеш: – Не маю чоловіка. Разом з тим слід сказати, що така невідповідність біблійного і літургійного тексту зовсім не порушує цілості та смислу оповіді, а також дозволяє різнобічно поглянути на те, що відбулося.
Власне відповідь Христа розслабленому, яка міститься у стихирі, – Задля тебе я став людиною, заради тебе я воплотився, а ти кажеш: – Не маю чоловіка – змушує дуже особистісно відчитати Євангельську оповідь. Адже Христос не звертається у множині до людей, заради яких воплотився (як про це ми говоримо в Символі: «задля нас, людей, і нашого ради спасення, зійшов із небес і воплотився…»), а говорить в однині до конкретної людини («заради тебе»), що спонукає нас розуміти, що сходження Бога на землю сталося заради кожної окремої людини, а не просто заради людства як сукупності, хоча і це правдиве.
Кожен з нас може сказати у свій час: «Не маю людини, яка могла б мені допомогти», а Христос кожному з нас відповідає: «Я людина. Та людина, яка завжди може тобі допомогти. І той Бог, який завжди може тобі допомогти. Бо я Бог, заради тебе воплочений, і людина, заради тебе померша і воскресша». Звісно, нам буває важко повірити в допомогу Бога і людини Христа, бо ми Його не бачимо тілесними очима і не чуємо тілесними вухами. Однак і розслабленому не було легко повірити, бачачи перед собою Христа і чуючи Його. Він знаходився фактично в протилежній до нашої позиції: мабуть готовий був радше повірити в прихід невидимого ангела Божого, що зрушує воду, аніж в те, що людина Ісус, якого бачив перед собою, може його оздоровити навіть без зрушення води. Однак як йому, так і усім нам Христос каже: «Заради тебе…»
Марія Ярема
