Євангельське читання двадцять восьмої неділі по Зісланні Святого Духа (Лк 14, 16-24) представляє нам притчу про запрошених на велику вечерю. Коли чуємо цей уривок, дещо дивними видаються нам відповіді запрошених. І справедливо, бо вони направду є дивними. Жодна з тих причин, які називають запрошені, зовсім не є причиною. Перший і другий щось надбали: один – поле, інший – волів. І кажуть, що хочуть ось тепер подивитися на куплене. Доволі дивно, бо воно уже куплене і слід раніше було на нього дивитися. Та й зрештою, такі оглядини нічого уже не змінять. До того всього це вечірній час, на який вони запрошені. А хто ж увечері радше, ніж удень йде дивитися на поле чи випробовувати волів? Третій має також безпричинну підставу не прийти: він одружився.
У чому ж перешкода прийти на вечерю? Невже дружиною йому радіти лише цей вечір, а не ціле життя? Словом, усі названі причини є не причинами, а знайденими приводами, щоби не відгукнутися на запрошення. І поле, і воли, і тим більше щойно укладене подружнє життя є важливими, однак притча явно показує, що вони не можуть бути першорядними. І поле можна було оглянути наступного дня по вечері. І волів можна було випробувати також наступного дня. Та й радіти молодою дружиною можна було в усі інші дні. А вечерю можна було споживати лише цього вечора. Бо не відгукнувшись раз на запрошення, ніхто уже з них запрошеним ніколи не буде (пор. 14, 24). Отакою є глупота людей, що воліють замінювати першорядне другорядним і причинами такої заміни називати зовсім безпричинні речі.
Багато християн, які приймають запрошення Господа прийти на Його Євхаристійну вечерю, роблять це часто і навіть дуже часто, але не завжди. Якось колись знаходиться якась причина не прийти на недільне богослужіння нехай один-єдиний раз в сезон чи навіть в рік. І та причина здається найвагомішою з можливих: втома, безсонна ніч напередодні, весілля, нестача часу, далека подорож, запланований відпочинок… Але хіба мало схожого між нашими причинами і вигадками євангельських запрошених? Хіба хочемо ми, як євангельські запрошені, опинитися в ситуації, коли більш ніколи не будемо запрошені? Хіба усі ці причини є справді причинами?
Марія Ярема
