Подаємо тут змінні частини, які в храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі співаються на Великій Вечірні з Литією
Стихири мучеників, глас 1. Подібний Всехвальнії мученици:
Ва́кху і Се́ргію, * Госпо́дь сла́ви, * прикраси́вши вас дара́ми зці-лень, * сла́вно показа́в вас * чудотво́рцями у світі, * че́рез вас ліку́-ючи неду́жих повсякча́сно. * Тому́ молітеся, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.
Ва́кху і Се́ргію, * після по́двигу на землі, * ви спільно лику́єте на небеса́х, * повсякча́с бо з Безтіле́сними * предстоїте́ Тро́йці, святі, * і, Її сла́вою насоло́джуючись, ра́дуєтеся. * Тому́ молітеся, * щоб даро́ва-но ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.
Ва́кху і Се́ргію, * ви протидію во́рога * му́жньо оби́два розби́ли * і згу́бну ідольську ома́ну * благоче́сно відки́нули, * Христа́ Царя́ про-повідуючи, * – Йому́ молітеся, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.
Інші стихири, глас 6. Подібний Все отложше:
Всю знева́живши * земну́ могу́тність * і плоть знена́видівши, * Бо́га Свято́го возлюби́ли ви; * й, оде́жу безче́стя та глу́му над ва́ми но́сячи, * з небе́с прийняли́ оде́жу світла * та ри́зу, що не розри-ва́ється. * В ній лику́ючи, * вінцено́сці пребага́ті, * бу́дьте покро́вом і одінням нам усім, * з життя́ ого́леним * зміїною облу́дою.
Се́ргію пресла́вний * та прехва́льний Ва́кху, * посу́дини Ду́ха, * що вито́чуєте всім пото́ки зцілень, * на́шими охоро́нцями * та кріпкими побо́рниками Це́ркви бу́дучи, * власновільними же́ртвами * та зако́-леннями свяще́нними, * світи́лами, що озо́рюють кінці світу * світ-лом благоче́стя, * розвійте те́мряву, що заляга́є в ду́шах на́ших, * і ввесь зло́бний мо́рок розженіте!
Осе́лі неме́ркнучі, * і розу́мну весе́лість, * і світло невечірнє, * і життя́ безпеча́льне та непромина́льне * прийняли́ ви в нагоро́ду, * ви́йшовши з тлінного тіла, сла́вні стражда́льці. * Але́ молітеся, щоб і ми бла́га ці отри́мали, * при́страсті умертви́вши і від гріха́ ухили́в-шися, * Се́ргію і Ва́кху, * оборо́нці і пристано́вища вірних, * що з дерзнове́нням мо́литеся * за ду́ші на́ші.
Слава:, глас 4:
Се́ргій і Вакх, * світле і любозри́ме му́чеників ся́йво! * Вони́ бо і мучи́телів наха́бство зруйнува́ли, * й ідольську облу́ду ударе́мни-ли, * і дове́ршену та́йну Богопізна́ння світлим го́лосом високомо́вно проголоси́ли. * Їх моли́твами, Хри́сте, * цих двох Законода́вцю, По-двигополо́жнику і вінців Да́телю, * удосто́й і нас про́ти неви́димих і ви́димих сил * міццю го́лови пов’яза́ти.
І нині: богородичний-догмат:
Зва́ний че́рез Те́бе Богоотце́м, проро́к Дави́д піснею про Те́бе воз-гласи́в Твоє́ї ве́личі Творце́ві: «Предста́ла Цари́ця право́руч Те́бе». Тебе́ бо Ма́тір’ю, Носійкою Життя́ учини́в Бог, що від Те́бе без отця́ вочоловічитися благоволи́в, щоб Свій віднови́ти о́браз, знівечений при́страстями, і заблу́кану, го́рами зма́нену знайшо́вши ове́чку, на пле́чі взя́вши, до Отця́ принести́, і за Своє́ю во́лею з Небе́сними злу-чи́ти Си́лами, і спасти́, Богоро́дице, світ – Христо́с, що ма́є вели́ку і бага́ту ми́лість.
На Литії стихири, глас 1. Германа:
По-Дави́довому взива́ли Се́ргій і Вакх му́ченики: * «От, що кра́ще або́ що миліше, ніж коли́ живу́ть брати́ у зго́ді?» * – зв’я́зувані не приро́дною любо́в’ю, * але́ по́двигом віри. * Тому́ святі во́рога подо-ла́ли * і, Хрест узя́вши, за Христо́м послідували, * і мо́ляться Царе́ві і Бо́гу, * щоб даро́вано ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.
Глас 2. Анатолія:
Це́рква Бо́жа, * що ба́чила в дре́вності ва́ші по́двиги, му́ченики всесвітні, * сього́дні світло наряджа́ється * і вірно святку́є в па́м’яті ва́шій, * немо́в прикра́су ца́рську но́сячи ганьбу́, * на боже́ственні ва́ші ши́ї накла́дену глумли́во: * не́ю ви сла́ви удосто́їлися небе́сної * і безконе́чного блаже́нства.
Глас 3. Германа:
Що кра́ще і що миліше, * ніж брате́рська ду́мка му́чеників Твоїх, Го́споди; * бо кого́ пло́тська приро́да брата́ми не вчини́ла, * тих віра братолю́бна зму́сила обду́мано прийти́ аж до кро́ви. * Бо́же, моли́т-вами їх поми́луй нас.
Глас 4. Анатолія:
По-проро́чому, зі святи́ми зібра́вшись, * піснею взива́ймо: * «От, що кра́ще або́ що миліше, * ніж коли́ живу́ть брати́ у зго́ді?» * Не вна́слідок споріднености, * але́ є́дністю віри Свято́го Ду́ха: * бо тлін-не все відки́нули, * взя́ли Хрест на пле́чі і послідували за Христо́м * Се́ргій і Вакх, хоро́брі му́ченики. * І, сміли́вість на Небеса́х здобу́в-ши, * мо́ляться Йому́ за нас, * щоб зіслано нам вели́ку ми́лість.
Слава: глас той же:
Се́ргій, що взу́вся у гото́вість благовістува́ння ми́ру * – у взуття́ із цвя́хами, * кро́в’ю, що з ніг текла́, * осліпи́в змія, яки́й підстеріга́в п’яту́ на́шу, * і свідо́цтва віне́ць прийня́в. * Тому́ моли́твами його́, Хри́сте Бо́же, * прицвяху́й стра́хом пе́ред Тобо́ю пло́ті на́ші, * і поми́-луй нас.
І нині: богородичний:
Згля́нься на моління Твоїх слуг, Всенепоро́чная, зупиня́ючи ли́ха, що повстаю́ть на нас, з уся́кої скорбо́ти нас визволя́ючи: Тебе́ бо єди́ну твердо́ю і надійною опо́рою ма́ємо, і в Тобі засту́пництво здобу́ли. Тож хай не осоро́мимось, Влади́чице, Тебе́ призива́ючи! Поспіши́, щоб Тебе́ вблага́ли ті, що з вірою Тобі голо́сять: «Ра́дуйся, Влади́чице, всім Допомо́го, Ра́досте і Покро́ве, і спасіння душ на́ших!»
На стиховні стихири з давньоруської Мінеї ХІ століття, глас 5.
Подібний Радуйся:
Ра́дуйтеся, му́ченики-одно́літки, * що, по́над усе́ Христа́ возлю-би́вши, * ра́ди Ньо́го, святі, через випробува́ння многостра́сне і бит-тя́ гірке́ постражда́ли, * оби́два зоре́ю пребоже́ственною невимо́вно просвітлені, * як світи́ла незаходи́мі; * яви́лися – і вселе́нну зцілен-нями вінча́єте. * Тим-то, пресвітле ва́ше святкува́ння ни́ні тво́рячи, * моле́бно до вас взива́ємо: * Христо́ві помолітеся * ізбавління нам пода́ти і вели́ку ми́лість.
Стих: Візва́ли пра́ведні – і Госпо́дь почу́в їх, * і від усіх скорбо́т їхніх ви́зволив їх. (Пс 33:18)
Ра́дуйся, страстоте́рпців зоре́, * сла́вою ви́шньою отінена! * Ви, мно́гу жите́йську облу́ду і ца́рське бага́тство знева́живши, * всіма́ насоло́дами земни́ми погорди́вши, * ски́нули з се́бе ве́тху люди́ну * і на Небеса́, мов безпло́тні, зійшли́, * вінця́ми, спле́теними в страж-да́нні, пов’яза́лися, * а ома́ну безбо́жну і лють мучи́тельську потоп-та́ли, * Христо́ві мо́лячись * дарува́ти ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.
Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, * та од усіх них ви́зволить їх Госпо́дь. (Пс 33:20)
До при́стані ти́хої і кра́сної прича́ливши, * спочи́ли ви, му́ченики, * бу́рю різних мук і грізні хви́лі лю́тих торту́р мов по сухо́му перепли́вши, * Світлом вірним неома́нно прова́джені * і пра́вилом Хре́сним спрямо́вувані, * і Ду́хом Святи́м виви́щувані, * Се́ргію пре-хва́льний і Ва́кху богогла́сний, * богоно́сне і боже́ственне і боговміс-ти́ме судно́, * Христо́ві помолітеся * дарува́ти ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.
Слава: глас 8:
Укріпи́лося на ворогів ополче́ння Христо́вих му́чеників, * се́ред яки́х світять, мов всесвітні світи́ла, * си́льні й о́брані страстоте́рпці – Се́ргій і Вакх. * Їм показа́ло пле́чі лука́ве по́лчище де́монів. * Їм чуду-ва́лися мучи́телі і дивува́лися Ангели, * ба́чачи, як безтіле́сного дола́ють тіле́сні. * А Це́рква вірних, всесвятко́ве свя́то * і всесвітню ра́дість зве́ршуючи, кли́че: * Ти, що не́міччю пло́тською зв’яза́в кріп-кого, * моли́твами святи́х Твоїх спаси́ ду́ші на́ші!
І нині: богородичний:
Неневісная Діво, що Бо́га несказа́нно зача́ла пло́ттю, – Ма́ти Бо́га Ви́шнього! Твоїх слуг про́сьби прийми́, Всенепоро́чная, всім подаю-чи́ очи́щення прогрішень: ни́ні, на́ші блага́ння прийма́ючи, моли́ про спасіння всіх нас.
Тропар мучеників, глас 5:
Окра́со Христо́вих страстоте́рпців * і о́чі Христо́вої Це́ркви, * про-світіть о́чі душ на́ших, * Се́ргію многострада́льний і Ва́кху пресла́в-ний; * моліться до Го́спода, щоб ми уни́кли те́мряви гріхо́вної * і спільниками Світла Невечірнього яви́лися * моли́твами ва́шими, святії!
Переклад змінних частин на Вечірні
Андрія Протопсалта.
