Неділя 7-ма після Пасхи. Святих Отців І-го Вселенського Собору (12 травня 2024)

Неділя 7-ма після Пасхи, свв. отців I-го Вселенського Собору
Свв. Епіфанія, єп. Кипрського, і Германа, патр. Царгородського

Літургійний обіжник № 112 (539)
12 травня 2024 р.Б.

Антифон 1

Стих 1: Всі народи, заплещіте руками,* воскликніть Богові голосом радости (Пс 46.2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.

Стих 2: Бо Господь Всевишній – страшний,* цар великий по всій землі (Пс 46.3).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.

Стих 3: Він покорив людей нам* і народи під ноги наші (Пс. 46,4).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.

Стих 4: Зійшов Бог під оклики веселі,* Господь – під голос сурми (Пс. 46,6).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.

Антифон 2

Стих 1: Великий Господь і хвальний вельми* у граді Бога нашого, в горі святій Його (Пс. 47,2).
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 2: Гори сіонські, ребра північні,* город царя великого (Пс. 47,3).
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 3: Бог у хоромах його відомим стає,* коли заступає його(Пс. 47,4).
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 4: Ось бо царі земні зібрались,* зійшлися разом (Пс. 47,2).
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь співаємо (Єдинородний Сину...).

Антифон 3

Стих 1: Прийдіте, возрадуємося Господеві, воскликнім Богу, Спасителеві нашому.
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 2: Ідім перед лицем його з ісповіданням і псалмами воскликнім йому.
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 3: Бо Бог – великий Господь і цар великий по всій землі.
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Вхідне: Прийдіте, поклонімся і припадім до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Тропар, глас 6: Ангельські сили на гробі Твоїм,* і ті, що стерегли, змертвіли,* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла Твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.

Тропар свята Вознесіння, г.4: Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш,* радість сотворивши ученикам обітуванням Святого Духа,* утвердивши їх благословенням,* бо Ти єси Син Божий, ізбавитель світу.

Тропар св. Отців (г.8): Препрославлений ти, Христе Боже наш,* що на землі Отців наших появив світилами* і ними навів усіх нас на істинну віру.* Багатомилосердний, слава тобі!

Слава: Кондак св. Отців, г.6: Апостолів проповідування і отців догмати* єдину віру утвердили Церкві,* яка і ризу істини з богослов’я вишнього носячи* право править, і славить* благочестя велике таїнство.

І нині: Кондак свята Вознесіння, г.6: Сповнивши промисел щодо нас* і те, що на землі, з’єднавши з небесним,* вознісся Ти у славі, Христе Боже наш,* ніяк не відлучаючись, але невідступно перебуваючи,* Ти кличеш до тих, що люблять Тебе:* Я з вами і ніхто проти вас.

Прокімен, пісня Отців (г. 4): Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвальне, і прославлене ім’я Твоє на віки (Дан. 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що створив Ти нам (Дан. 3,27).

Апостол
Діяння Святих Апостолів читання
(20, 16-18; 28-36)

16В тих днях Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П'ятдесятниці бути в Єрусалимі. 17З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви. 18Коли вони прийшли до нього, він до них промовив: 28Вважайте на самих себе і на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, яку він придбав своєю кров'ю. 29Я знаю, що по моїм відході ввійдуть між вас вовки хижі, які не щадитимуть стада. 30Та й з-між вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів. 31Тому чувайте, пам'ятайте, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас зі сльозами наводити на розум. 32А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам насліддя між усіма освяченими. 33Ні срібла, ні золота, ні одежі я не вимагав ні від кого. 34.Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки. 35У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба помагати слабосильним й пам'ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя давати, ніж брати». 36Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними став молитися.

Алилуя (г. 1): Бог богів, Господь мовив, і призвав землю від сходу сонця до заходу (Пс. 49,1).
Стих: Зберіть Йому преподобних Його, що заповідують завіт Його в жертвах (Пс. 49.5).
І святим (г. 1): Возніс Я вибраного з людей Моїх (Пс. 88,20).
Стих: Господи, силою Твоєю возвеселиться цар і спасенням Твоїм возрадується (Пс. 20,2).

Євангеліє
Від Йоана святого Євангелія читáння
(17, 1-13)

1.В той час Ісус, підвівши очі до неба, сказав: – Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, 2згідно з владою, яку ти дав йому над усяким тілом: дати життя вічне тим, яких ти дав йому. 3Це – вічне життя, щоб пізнали тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, якого послав єси. 4Я прославив тебе на землі: виконав діло, яке ти дав мені виконати. 5Тепер, отже, прослав мене, Отче, у себе, тією славою, яку я мав у тебе, перш ніж постав світ. 6Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти дав мені зо світу. Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово. 7Тепер вони зрозуміли, що все, що ти дав мені, від тебе походить; 8слова бо, що ти дав мені, я дав їм, і вони прийняли й таки справді зрозуміли, що я від тебе вийшов, і увірували, що ти мене послав. 9Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені, бо вони твої. 10.І все моє – твоє, і твоє – моє, і я прославився в них. 11Я більше не у світі, але вони у світі, і я йду до тебе. Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми. 12Коли я був з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; я стеріг тих, яких ти дав мені, і ніхто з них не пропав, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. 13Тепер же йду до тебе й говорю це у світі, щоб вони мали у собі радість мою повну.

Замість Достойно, співаємо: Величай, душе моя, Господа, що з плоттю у славі вознісся на небеса.
І ірмос, глас 5:  Тебе, вище ума і слова Матір Божу, що в часі безлітнього несказанно родила, вірні однодумно величаємо.

Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його в вишніх (Пс. 148,1).
Другий: Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс. 32,1). Алилуя, тричі.