Євангельське читання неділі по Богоявленні (Мт 4, 12-17) продовжує розповідь про перші кроки прилюдної діяльності Христа. Євангелист Матей підкреслює, що післанництво Господа є сповненням пророчих сповіщень Старого Завіту. Христос є тим обіцяним Світлом, що просвічує темряву людського існування, темряву народу, що не знав свого Творця. Грішникам і митарям появився Ти, Спасе наш, з великої ласки своєї. Де ж бо мало засяяти Світло як не там, де люди перебували в темряві? – оспівують наші літургійні тексти появу Господа серед людей (з Вечірні свята Богоявлення).
Прихід Господа знаменує собою прихід Царства Божого. Допоки Господь є між нами, доти ми перебуваємо у Царстві, яке починається уже тут. «Царство Небесне близько», – каже Христос. Близько, бо вже близько Його спасенна жертва, Його повне віддання себе людям, щоб вони могли живитися Його тілом і кров’ю.
Для того, щоб увійти у Царство єдності з Богом, треба покаяння, треба визнати себе таким, що потребує Світла і просвічення, треба себе усвідомити блукаючим у темряві. Адже як можемо стреміти до Світла, якщо вважаємо себе просвітленими? Як можемо вийти із блукання у темряві, якщо вважаємо себе на правильній дорозі? Як можемо увійти в Царство, якщо не через покаяння?
Марія Ярема
