Неділя по Різдві. Послання Апостола Павла до Галатів 1,11-19
11 Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою; 12 бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа. 13 Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її. 14 Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. 15 Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, 16 зволив об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись, 17 ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск. 18 По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день. 19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
У неділю по Різдві Господньому у часі святої Літургії читається уривок Послання до галатів, в якому Св. Апостол Павло описує те, як він ревно боронив юдейську віру від християнства, а згодом як проповідував християнство між юдеями та й іншими народами. Про те, що Апостол Павло перед покликанням до апостольства гонив Церкву Божу, бачимо також і з читання книги Діянь у третій день Різдвяних свят, коли згадується пам’ять Св. первомученика Степана. Адже там сказано, що свідки поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло (пор. Ді 7,58). Так-от Апостол Павло перед покликанням називався власне Савлом і, як сам він каже, не просто переслідував християн, але несамовито гонив Церкву та руйнував її. Така його несамовитість свідчила про його щирість у юдействі, йому справді залежало на тому, щоб віра батьків не була зруйнована християнами. Настільки ж щирим він став і християнином, коли Бог об’явив йому свого Сина, Який прийшов у світ, народившись від Діви, поживши між людьми, умерши і воскреснувши з мертвих.
Цей уривок читається у неділю по Різдві ще й тому, а радше насамперед тому, що у ньому згадується постать Якова, брата Господнього, пам’ять якого святкується власне у неділю по Різдві поряд з пам’яттю праведного Йосифа обручника та Давида царя. Св. Яків був першим єпископом Єрусалиму (хоча не був одним з дванадцяти Апостолів), саме тому Апостол Павло мав нагоду його бачити, прийшовши до Єрусалиму, щоб відвідати Апостола Петра.
Марія Ярема
