На Вечірній неділі Отців у читаннях чуємо про священика Мелхіседека, про голів народу, настановлених Мойсеєм, та пророцтво Ісаю про близький прихід справедливості та спасіння. Читання на перший погляд говорять про зовсім різне, але всі вони логічно вміщені у контекст неділі перед Різдвом.
Перше читання поміщене у неділю перед Різдвом, тому що цар і священик Мелхіседек є прообразом священства Христового. Про це говорить Псалом 110 (109), а також автор послання до Євреїв (7, 1-10).
Чому саме Мелхіседек є отим прообразом? Не лише тому, що виносить назустріч Аврамові хліб і вино – прообрази Євхаристії – але насамперед тому, що будучи правдивим священиком Бога Всевишнього, не був він з вибраного народу. Так і Христос Господь не був з вибраного покоління, яке успадковувало право священства. Таким поколінням в юдеїв були левіти, а Христос, як Син Чоловічий, народився з коліна Юди. Але саме Він – обіцяний Месія і Архиєрей. Не за чином левітів, а за чином Мелхіседека.
Друге читання звертає увагу на людей мудрих, кмітливих, досвідчених, в особах яких розуміємо Отців, що їх пам’ять святкується у неділю перед Різдвом. Вони своєю мудрістю готували народ до приходу Месії.
У третій же паремії чуємо радісні слова Господні, передані через пророка Ісаю: Уже близько моя справедливість, моє спасіння вже надходить… Спасіння ж моє буде довіку, і справедливості моїй не буде краю. Каже Господь, що небо щезне і земля розпадеться, але спасіння у Ньому триватиме вічно. Ці слова, виречені через пророка, сповняються у приході Христа, на Якого вповають острови, тобто не лише юдейський народ, але всі кінці землі.
Марія Ярема
