Кульмінаційною точкою зближення Бога і сотворіння є особа Ісуса Христа
«Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог».
[…]
Сьогодні [у неділю перед Різдвом] Церква запрошує нас звернути увагу на першу сторінку Нового Завіту, який починається словами: «Книга Родоводу Ісуса Христа». Ми чуємо у сьогоднішньому Євангельському читанні (Мт 1,1-25) імена різних старозавітних осіб, які через своє життя крок за кроком зближали прихід на землю Спасителя світу; за кожним з них стоїть певна історія, певний спосіб зближення до Бога.
Євангелист Матей поділяє всю історію старозавітного Ізраїля на історію очікування в чотирьох періодах: час до Авраама, час між Авраамом та Давидом, між Давидом та часом Вавилонської неволі і між неволею та часом народження на землі Спасителя світу. Іншими словами, Матей показуючи нам Книгу Родоводу Ісуса Христа, вводить нас таким прологом в таїнство народження Господа. Показує, хто є Той, Якого ми очікуємо побачити в оцю різдвяну ніч у бідному вертепі в яслах на сіні, і дає відповідь: це є Месія, є Той, Хто сповнить усі сподівання і очікування всієї історії старозавітного Ізраїля. Він є Той, Хто буде сповненням обіцянки, яку Бог дав Авраамові, що у його потомстві будуть благословенні усі народи. Він є Той, Хто народиться з дому Давида, як паросток з пня Єссея, буде сповненням Завіту, який Бог уклав з царем Давидом, кажучи, що потомок його отримає царство, якому не буде кінця. А пророк Ісая, який був словом Божим в часи Вавилонської неволі, сповіщав прихід спасителя не тільки для Ізраїля, але для цілого світу. Іншими словами, Той, Хто має народитися, є сповненням надії, є з дому Царя Давида, є Месія, в Якому Господь Бог сповняє все те, що Він обіцяв на протязі всієї історії Старого Завіту.
«Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог».
Ці слова пророка Ісаї про таїнство Різдва Христового в особливий спосіб пояснює нам Св. Максим Ісповідник, Отець і Учитель Церкви. Він говорить так: «Спаситель, Який має народитися, з одного боку, Він ввійде в людську історію, прийме на себе людську природу, а з іншого боку, Він є один із Пресвятої Тройці. Таїнство Різдва – це таїнство видимої появи у людському тілі Бога, Творця і Спасителя людського роду». Св. Максим продовжує так: «Коли Бог сотворив світ, тоді розпочалася космічна Літургія». Космічна Літургія – це рух зближення між Богом і Його сотворінням. Сотворивши всесвіт, Господь Бог покликав все, що існує, до життя у Собі, а зокрема людину. І ось кульмінаційною точкою цієї Літургії, зближення між Богом і ділом рук Його, між Його сотворінням, є Особа Ісуса Христа, коли Бог і людина навіки поєднуються в одній Особі, в Божественній Особі Ісуса Христа. Тому Той, Хто народиться, є Богом; Той, Який безлітньо народився у вічності від Отця без матері, сьогодні народжується від матері без батька як Еммануїл, про Якого говорить пророк Ісая: «З нами Бог». Цей гомін «З нами Бог» ми будемо співати в різдвяну ніч, будемо радіти, що Бог є з нами, що ми, як Його сотворіння, не є одинокі у цьому всесвіті, відкинуті і забуті нашим Творцем. Ні! З нами Бог!
У сьогоднішній день, коли ми чуємо про те, як Марія і Йосиф пустилися в дорогу, щоби записатися відповідно до наказу імператора Августа в місті Давида, тому що Дитя, яке народиться, є з дому Давида, ми наче відчуваємо, що вся вселенна зарухалася. Уже мудреці з далекого Сходу подорожують до Ізраїльської землі, випитуючи про місце, де має народитися Спаситель, ідучи за зорею, яка вказує їм шлях. Йосиф і Марія сьогодні […] стукають в доми різних господарів вифлеємських, шукаючи місця, де б переночувати, однак місця їм немає. Сьогодні вся вселенна наче зарухалася, щоб вітати народження Того, Хто є нашим Творцем, Джерелом і Метою нашого життя та існування. Сьогодні Христова Церква запрошує нас теж зарухатися, не сидіти нерухомо, а пуститися в дорогу, щоби віднайти Спасителя, Який приходить сьогодні до кожного з нас, стукає до наших сердець, до наших домівок. Запрошують нас Йосиф і Марія, пастушки, які сторожитимуть свої стада в ночі, мудреці зі Сходу, очима віри відкрити для себе присутність Бога в тілі маленької новонародженої Дитини.
«Ось вам знак, – скажуть ангели цієї ночі до пастушків, – знайдете дитя, положене у яслах».
Нехай цей новонароджений Спаситель, в Якому радіє вся вселенна, Старозавітні отці, царі і пророки, буде також нашою радістю, а тоді побачимо, що Він звершить діло спасіння кожного з нас, стане частиною історії кожного життя, нашого особистого життя. І тоді ми зможемо усі разом заспівати: «Слава во вишніх Богу, а на землі мир людям доброї волі». Амінь.
З проповіді Блаженнішого Святослава під час Архиєрейської Божественної Літургії у Соборі Воскресіння Христового в Києві (06.01.2013). Аудіозапис.
