У Квітну неділю, що безпосередньо передує світлому Христовому Воскресенню, читаємо Євангеліє про перебування Ісуса у Витанії шість днів перед Пасхою та Його славний вхід у святе місто наступного дня (Йо 12, 1-18). Вечеря, справлена для Христа у домі Лазаря, Марти та Марії, була незвичною: той, що ще недавно був чотириденним мерцем, сидить за столом та й споживає страву, вдруге отримавши життя. А й Той, Хто викликав його із гробу, сидить за тим же ж столом як звичайна людина, не як могутній цар, від якого тремтять народи, але як друг, а водночас як Цар, якого страхаються біси і Якому кориться ад. Марта прислуговує до столу, а Марія помазує вельми дорогим миром ноги Христа, з любов’ю та вдячністю обтираючи їх волоссям. Юда натомість журиться коштовністю мира, тоді як Христос сповіщає своє невдовзі погребення. І миро вельми дороге, придбане на день радості, буде збережене на день похорону, каже Господь.
Але не встигне Марія вранці першого дня по суботі намастити мертве тіло тим миром, збереженим на похорон, бо воскресне Христос ще поки Марія поспішно йтиме до гробу. І не встигне Марта і Марія натішитись воскресінням з мертвих брата, як вже сумуватимуть смертю Господа, щоб потім радіти Його триденним востанням. І не встигнуть первосвященики вбити Лазаря, як ухвалили це зробити, бо вбиватимуть Того, що викликав мертвого із гробу. І не встигне Юда продати миро, бо Інше Миро продаватиме.
А Христос наступного дня по тій незвичній вечері незвично, на осляті, входить у святе місто Єрусалим. І сила людей дещо незвично Його вітає з пальмовим віттям: «Осанна (з євр. Спаси нас!), Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!» Але не встигне затихнути їх гомін, як уже інший крик рознесеться по Єрусалиму: «Розіпни Його!» І не встигнуть прославити Христа як ізраїльського Царя, як уже засуджуватимуть Його за те, що начебто зробив себе царем. І не встигне зав’янути пальмове гілля, як єрусалимські дороги покриє кров Засудженого. І Апостоли не встигнуть збагнути в’їзд на жереб’яті, як ще більше нерозуміння заполонить їх.
Христос знає усе, що станеться цими днями в Єрусалимі, а однак не уникає увійти туди, бо ж на те Він і прийшов (пор. Йо 12, 27). І не відмовляється дарувати спасіння тим, що кричатимуть: «Розіпни Його!» і тим, що хотітимуть вбити Лазаря, і тому, хто хоче продати миро. Бо усім нам дароване спасіння у Христі, потрібно лише схотіти прийняти його. Усім нам відкритий рай смертю і воскресінням Христа, потрібно лише увійти туди.
Марія Ярема
