Осел – тварина доволі непримітна, адже не виділяється граціозними манерами чи видаванням яскравих звуків, не славиться швидкістю бігу чи грандіозністю розмірів тіла. Мабуть тому тихий осел і став символом безсловесних народів. Що ж таке «безсловесні народи»? Слово «безсловесні», тобто «без слова», вказує начебто на когось, хто не розмовляє, не володіє мовою. Тому безсловесними можемо називати рослини, тварин, природу, речі. Чому ж звемо безсловесними народи? Звісно не тому, що вони не володіють мовою. Нема народу, який би не володів якоюсь мовою – своєю чи чужою. Однак є народи, які, володіючи мовою, не володіють глибоким смислом мови, не володіють словом у глибокому розумінні цього поняття, не розуміють справжньої суті речей, які означують словами. Колись св. Августин казав, що людська мова належить Богові і її слід Йому віддавати. Якщо ж людина віддає мову комусь чи чомусь іншому, тим її узурпуючи, грішить. Ця думка св. Августина допомагає нам зрозуміти, що мається на увазі у Традиції Східної Церкви під поняттям «безсловесні народи». Це ті народи, які не пізнали Бога, єдиного Бога, Який усе тримає при житті. Це ті народи, які вірять у фальшивих богів – ідолів.
Воскресіння, Воскреслий, Воскреситель – усе це належно сказано про нашого Господа. Він справді уособлює в одній іпостасі силу Божества, тому звемо Його Воскресінням і Воскресителем, та красу людського єства, тому звемо Його Воскреслим. Бути Життям, Воскресінням властиво хіба Богові по природі, натомість віддавати життя, умирати, щоб стати воскреслим, властиво хіба смертним творінням. Христос став усім: будучи перед віками Богом – вічним Життям, вічним Воскресінням для усього сотвореного (ніщо сотворене не могло би існувати, не будучи повсякчасно оживотворюваним силою Бога, не будучи повсякчасно піднесеним Ним до життя), став людиною, прийнявши людське життя, яке, як і життя всіх людей, потребувало бути підтримуваним Богом. Той, Хто все утримує при житті, став тим, хто потребував бути утримуваним, хоч не перестав бути і Вседержителем. Усе це є незбагненним.
У Квітну неділю, що безпосередньо передує світлому Христовому Воскресенню, читаємо Євангеліє про перебування Ісуса у Витанії шість днів перед Пасхою та Його славний вхід у святе місто наступного дня (Йо 12, 1-18). Вечеря, справлена для Христа у домі Лазаря, Марти та Марії, була незвичною: той, що ще недавно був чотириденним мерцем, сидить за столом та й споживає страву, вдруге отримавши життя. А й Той, Хто викликав його із гробу, сидить за тим же ж столом як звичайна людина, не як могутній цар, від якого тремтять народи, але як друг, а водночас як Цар, якого страхаються біси і Якому кориться ад. Марта прислуговує до столу, а Марія помазує вельми дорогим миром ноги Христа, з любов’ю та вдячністю обтираючи їх волоссям. Юда натомість журиться коштовністю мира, тоді як Христос сповіщає своє невдовзі погребення. І миро вельми дороге, придбане на день радості, буде збережене на день похорону, каже Господь.
Євангеліє Квітної неділі
Шість днів перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де був Лазар, який був помер і якого воскресив Ісус. Там, отже, справили йому вечерю, і Марта услуговувала. І Лазар був один з тих, які сіли з ним до столу. Марія взяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогоцінного, помазала ноги Ісуса і обтерла їх своїм волоссям; і наповнився дім пахощами мира. Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріот, що мав його зрадити: Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним? Сказав він так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій; він мав при собі калитку і крав те, що туди кидали. Ісус промовив: Лишіть її. Вона зберегла те миро на день мого похорону. Бідних маєте з собою завжди, мене ж не маєте завжди.» Тим часом багато юдеїв дізналися, що він там, і зійшлися не тільки Ісуса ради, але також, щоб Лазаря побачити, якого він воскресив з мертвих. Тоді первосвященики змовилися і Лазаря вбити, бо численні юдеї лишили їх через нього і увірували в Ісуса. На другий день сила людей, які прийшли на свято, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, взяли пальмове гілля і вийшли йому назустріч з окликами: Осанна! Благословен, хто йде в Ім’я Господнє, цар Ізраїльський! І, найшовши осля, Ісус сів на нього, як написано: Не бійся, дочко Сіону, ось твій цар іде верхи на жереб’яті ослиці. Цього не збагнули його учні спершу, але, коли Ісус прославився, вони згадали, що це було написано про нього і що таке вчинено йому. Та й народ, що був при ньому, коли він був викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих, - свідчив про це. Тому й народ вийшов йому назустріч, бо довідався, що він учинив те чудо.
Від Йоана 12,1-18.
Зі слова Святителя Йоана Золотоустого на Лазареву суботу
Зі слова Блаженнішого Святослава на Лазареву суботу
Як можна не вірити у любов, що воскрешає?
Воскресіння, Воскреслий, Воскреситель
Sabato di Lazzaro, l'annuncio della Risurrezione
Синаксар у Квітну неділю (неділю вайї). Вхід Господній в Єрусалим
Квітна неділя - Вхід Господній в Єрусалим (Йо 12:1-18). Біблійний коментар
Радість завжди у Господі – Богові миру, що нас спасає. Пояснення Апостола на Квітну неділю
Правдива радість – єдність із Богом. Пояснення Апостола на Квітну неділю
Проповідь Блаженнішого Святослава у Квітну неділю, 17 квітня 2022 року (відео)
Проповідь Блаженнішого Святослава у Квітню неділю. 25 квітня 2021 (відео)
Зі слова Блаженнішого Святослава на Квітну Неділю
Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора Возняка на Квітну неділю.
Проповідь владики Діонісія Ляховича у Квітну неділю
Проповідь владики Діонісія Ляховича на Квітну неділю, 12 квітня 2020 року
Господи, що є близько, даруй мені бути близько до Тебе
Страсний тиждень – тиждень крику чи тиждень слухання?
Бути жертвою чи принести себе в жертву?
Осанна – Розпни – Він Воскрес. Прийняв усе і сповнив волю Отця
"Благословен, хто йде в ім’я Господнє" – на один день?
Завершуємо піст у славі Христа i молимо: Господи, спаси нас!
Нехай буде воля Твоя у всьому: у славі і у хресті
Погребавши себе з Тобою через хрещення, сподобилися ми безсмертної жизні
L'ingresso di Gesù a Gerusalemme
Послання Блаженнішого Святослава до молоді на Квітну неділю 2021
Послання Блаженнішого Святослава до молоді на Квітну неділю 2020
Послання Блаженнішого Святослава до молоді на Квітну неділю 2018
Послання Блаженнішого Святослава до молоді на Квітну неділю 2017
Послання Блаженнішого Святослава до молоді на Квітну неділю 2016
Радуюсь, мій Господи, у Тобі, що зволив мене явити причасником Тебе самого. Радуюсь, мій Боже, у день цей, в який входиш до святого міста, щоб спасти нас. Радуюсь Твоїм спасінням, хоча засмучуюсь нашим жорстокосердям, що виводить Тебе на Голготу.
Кожен із нас повинен відповісти собі, ким є Христос для мене
«Осанна в вишніх! Благословен, хто йде в ім’я Господнє!»
Сьогодні Церква Христова святкує дуже велике свято – свято Входу Господнього в Єрусалим. У чому зміст сьогоднішнього свята? Ми з упевненістю можемо сказити, що ми святкуємо пам'ять історичної події. Мабуть, останнього тріумфу, який пережив ізраїльський народ у місті Єрусалимі. Ми знаємо, що тріумф – це урочисте повернення царя-переможця до своєї столиці. Тріумф є знаком всенародної радості, радості через перемогу, яку приносить переможець-цар до свого престольного граду.
Вийти з гробу гріха назустріч Життю і Воскресінню
Сьогодні ми переживаємо Лазареву суботу, особливий день в літургійному році. Напередодні на Літургії Напередосвячених Дарів, коли ми співали стихири, то чули такі слова: «Ось закінчилася Чотиридисятниця». Фактично закінчився Великий піст і сьогодні ми починаємо Квітну тріодь, новий період в літургійному році, який безпосередньо прив’язаний до Пасхального Таїнства. Всі наступні дні, які будемо переживати, безпосередньо впроваджують нас до Таїнства страждання, смерті і Воскресіння Ісуса Христа.
