У літургійних текстах свята Богоявлення доволі часто звучить тема страху перед Богом: страхається ріка Йордан, втікає море, тремтить Предтеча Йоан. Цей страх радше слід назвати трепетом, благоговійним трепетом перед Богом. Якщо страхання природи несловесне, тобто неусвідомлене (персоніфіковані образи ріки і моря є метафоричними в богословській традиції), то трепет Йоана є цілком словесним, свідомим. Він бачить перед собою Того, Кого проповідував не лише він, але й численні пророки перед ним. Він чує, що Той, Кого всі чекали, каже йому виконати над Ним обряд очищення, який Хреститель звично виконував на каянниках. Як було Йоанові не жахатись?
Благословен, хто йде в ім’я Господнє; Бог – Господь і явився нам (Пс 118 (117), 26-27), – з торжественною радістю співаємо у свято Богоявлення Господнього. Христос, Який прийшов наче один з багатьох хреститися на Йордан від Йоана, є оцим Благословенним, про Якого говорив колись псалмопівець. Не був Христос просто одним з багатьох, хоча посідав у повноті людське єство, як і всі інші, які поспішали до хрещення. Він – єдиний Благословенний, бо приходить не змити гріхи, а взяти. Являється на Йордані не щоб себе спасти, але вселенну. Приходить не очиститися, а очистити. Не є Він одним з багатьох, хоча зволив стати одним з них. Благословен Христос, що йде в ім’я Господнє у світ, щоб його спасти, очистити, призвати до Богорозуміння.
Бог – Господь і явився нам. Явилася нам Божа благодать, спасительна усім. Отець славно явився, посилаючи у світ Сина і звіщаючи Його своїм голосом. Великий Бог і Спас наш Ісус Христос славно з’явився добротою та любов’ю до людей, спасаючи нас не тому, що ми заслужили на це, але зі свого милосердя. Славно явився нам і Дух Святий, щедро вилитий на нас через Ісуса Христа, Спаса нашого.
«Нині незахідне сонце засяяло і світ опромінюється Господнім світлом. Нині місяць співосвітлює світ ясним промінням. Нині промінні зорі осяйним блиском вселенну оздоблюють. Нині хмари з небес росять дощ правди для людства. Нині Несотворений своєю волею рукополагається від свого створіння». Бо нині святкуємо спільно з ангелами Господнє Богоявління.
Бог – Господь і явився нам. Явився в людській подобі, хоч був Богом; явився смиренно як Той, Хто потребує Хрещення, хоч гріха не було в Ньому. І на таке видіння не міг не здивуватись Йордан, що покрив своїми водами множество гріхів людських, але не звик омивати Чистого. І хоч бачив Йордан славні речі за Ісуса Навина, тут однак здивувався славнішому явлінню. І хоч уже довелось йому колись завертати течію перед Кивотом Господнім, і хоч уже розділяв свої води перед Іллею та Єлисеєм, а тут однак ще більше затремтів і здивувався, бо дивніше і чудніше таїнство побачив. Бо перед тим Йорданські води відступали перед речами, що являли Божу присутність, перед тим розділялись вони перед слугами Господніми, а тут явився Хтось, Хто повнотою вміщає в собі Бога, хоча бачиться як звичайна людина. Як було не страхатися Йордану? Як годилося торкнутися Бога, сповненого благодаттю і нетлінням, своїми водами, переповненими людського гріха і ницості?
У літургійних текстах святого Богоявлення чуємо про те, що цей празник славніший від попереднього, тобто від Різдва, адже в першому Господь об’явився людям як младенець, а в другому – як совершенний, істинний Бог. І одне, і друге торжество звіщають явлення Бога і колись святкувалися в один день, – наголосив ієрей Іван Гобела, проповідуючи в парафії Свв. Сергія і Вакха в часі Св. Літургії у свято Богоявлення.
Хрищення Ісуса
Мт 3,13-17
Початком абсолютно нового розуміння християнського обряду хрищення-обмиття, який до речі знаний як в Старому Завіті, так і у більшості релігій, є входження Ісуса у води Йордану. В той момент перед людством, зануреним в морок смерті (пор. Іс 60,2; Еф 4,17, Ді 26,18), відкривається перспектива визволення від гріха і смерті. Ісус бере на себе гріх світу (Йо 1,29) і розпочинає місію, яка закінчиться хрестом і Воскресенням, заснуванням Церкви і наповненням її Духом Святим. Шлях до спасіння відкритий. Матей розміщує хрищення Ісуса між Євангелієм дитинства, а Його першою появою в контексті опису діяльності Йоана та приготування Ісуса до публічної діяльності. Проповідування Йоана є природним зв’язком між дитинством Ісуса та Його першим об’явленням при хрещенні в Йордані. Те, що йде після хрищення, спокуси на пустині, підкреслює правдивий вимір цієї боротьби Ісуса, боротьби із «силами злоби в піднебесних просторах» (Еф 6,12). Наступними важливими етапами є покликання перших учнів (пор. Мт 4,18-22), і звершення багатьох знаків і зцілень (пор. Мт 4,23-25), через які Ісус збирає народ, щоб розпочати навчання.
