LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

Жировицька Богородиця

Декада місійності. Дев’ятий день. Багато хто в Господа увірували

Дев’ятий день
(п’ятниця, 18 червня 2021 року Божого)

Багато хто в Господа увірували

Розповіді про чуда в Діяннях схожі до тих, що описують Ісусові чуда в Євангеліях: зустріч недужого з учнем чи Ісусом, зцілення як знак присутності Бога, який спасає, і віра в нього, якою завершується чудо. Всі чуда насправді є знаками прославленого Розіп’ятого і мають на меті привести до віри в нього як в Господа. Вони є знаками нового створіння, що є ділом Слова, яке сповняється на хресті: «Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі» (Іс. 53,4; або Мт. 8,17).

А в Яффі була одна учениця Товита, ім’я якої в перекладі означає Сарна. Вона сповнювала багато добрих вчинків та милостині. І трапилося тими днями, що вона занедужала й померла. Обмили ж її й поклали в горниці. А що Лідда лежить недалеко Яффи, то учні, прочувши, що в ній перебуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас! І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була. Петро ж випровадив всіх із кімнати, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Товито, встань! А вона свої очі розплющила, і сіла, побачивши Петра... Він же подав їй руку, і підвів її, закликав святих і вдовиць, та й поставив її живою. А це стало відоме по цілій Яффі, і багато хто в Господа увірували (Дії 9,36-42).

Роздуми

Лука підводить читача до роздумів про роль Петра у становленні Церкви. Петро не є меншим за великих пророків-чудотворців Іллю і Єлисея (1Цар 17,17-24; 2Цар 4,19-37), згадуваних у Біблії. Петро через молитву чинить воскресіння Товити. Це те, що відрізняє це чудо від чуда Ісуса, коли Господь воскресив дочку Яіра, всі інші дії ідентичні – тільки Петро молиться. Це його наближає до старозавітних пророків, які також молилися перед тим, як чинити чудо воскресіння. Петро добре розуміє хто він, і що це Господь чинить чудо. Після того, як новина поширилися, люди почали вірити в Господа, а не в Петра. Важливість правильної подачі інформації і звіщання Слова Божого завжди приводить до віри в Господа, а не його апостолів, святих, чудотворців і т. д.

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити в Господа дарувати нам глибоку близькість з ним, щоб ми могли бути його свідками і не загубилися в хаосі цивілізації, що заважає нам заходити далі за видиме і скороминуще, вміти бачити Господа за чудами, які він чинить у сучасному світі. Дати нам погляд, загострений вірою і очищеним серцем, здатний розпізнавати Божі речі.
  • дякувати Господу за благодать, якою він нас обдаровує, роблячи учасниками своєї справи спасіння наших братів, тобто всіх людей.
  • роздумати над уривком з Першої книги Царів 17,17-24.

Молитва

Даруй мені, о Господи, сміливість і внутрішню свободу, яка б давала мені змогу звіщати Твоє Слово, не примішуючи нічого іншого, не додаючи і не віднімаючи нічого: голе Слово, в усій його силі, що здатне в радості осягнути сьогодення кожної людини, в будь-якому місці, силою Святого Духа. Амінь.

Пояснення біблійного уривку дев'ятого дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі

 

Декада місійності. Десятий день. Ісус є Господом усіх

Десятий день
(субота, 19 червня 2021 року Божого)

Ісус є Господом усіх

У цій короткій проповіді маємо «апостольський Символ віри», що є основою нашої віри. Це остання проповідь Петра в Діяннях: попри власний спротив він розуміє, що навернення поган до Христа є волею і діянням Бога. Через ці його слова християнство відкривається на свою універсальну місію, аж до краю землі: Ісус, розіп’ятий і воскреслий Син, є вселенським владикою, суддею світу. У ньому сповняються всі обітниці, які Бог дав Авраамові, а через його потомство – усім племенам землі.

А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на особу, але в кожному народі йому приємний той, хто боїться його й чинить правду. Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх. Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрещення, що проповідував Іван, про Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх оздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили його, на дереві повісивши... Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився, не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. І Він нам звелів, щоб ми проповідували народові та засвідчили, що то він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. Усі пророки свічать про нього, що кожен, хто вірує в нього, одержить прощення гріхів його Ім’ям. Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав промову (Дії 10,34-44).

Роздуми

Це третя проповідь Петра (після першої в Дії 2,14-36 і другої в Дії 3,12-26). Вона звернена вже не до юдеїв у Єрусалимі, які знають діла Ісуса, а до поганського середовища, в якому чули про нього, але не знають всіх подій у подробицях. На відміну від проповідей, звернених до юдеїв, ця не містить жодних доказів з Писання, а має лише згадку про свідчення пророків, яку можна запропонувати богобоязливим; вона також не містить жодного докору, а лише розповідь про вбивство Ісуса юдеями. Тут немає типового звіщання місіонерської, зверненої до поган керигми про Бога-творця і відповідного запрошення до покаяння. Петро докладно розповідає те, що ці слухачі – вже вислухані Господом – мають засвоїти: він доносить до них відомості про місію, справу, смерть і воскресіння Ісуса Христа, про його з’яви, про його свідків та їхні повноваження.

Отож, дорога спасіння відкрита для всіх; вона – це Христос власною особою. Ясна річ, що насамперед божественна звістка мала бути звернена до «синів Ізраїля», і саме вони були першими, до кого Христос приніс свій «мир», той мир з Богом, що становить необхідну передумову спасіння. Проте це не означає, що спасіння залишається виключним спадком євреїв. Ісус є Господом усіх: ця фраза демонструє універсальне значення відкуплення, яке здійснив Христос. Коли Бог пропонує спасіння, то не зважає на людські судження – для нього не має значення соціальний стан, стать, раса, етнічна приналежність і навіть те, що стосується ісповідництва віри. Петро у цьому виявляє дивовижну прозорливість: в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому [Богу] приємний. Однак все це мовиться не на захист релігійного індиферентизму, ані щоб проголосити, що всі релігії є рівними: Петро виголошує ці слова, думаючи про вселенську місію Церкви, адже він говорить від її імені. Тому це означає, що відкуплення відкрите для всіх без розрізнення і що кожна людина може завжди подобатися Богові, лиш би вона була готова визнавати його божественну таїну та щиро намагатися жити добре і справедливо.

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити Господа допомогти нам прийняти проголошення Петра: Господь не дивиться на особу, а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний – навіть у щоденному житті у своїх судженнях і виборах ми часто керуємося симпатією і антипатією. Даруймо ж і одним, й іншим вітання й усмішку; і нехай наша безкорислива допомога ніколи не оминає того, хто в потребі.
  • дякувати Господу за те, що він ніколи не дивиться на особу: перед ним ми всі – Божі діти і брати, без розрізнення раси, культури чи релігії.
  • роздумати над уривком з 1 книги Самуїла 16,1-14.

Молитва

Даруй мені, о Господи, твоє прощення; нехай воно стане для мене реальністю, нехай воно вплине на моє бачення того, як я «стою перед Богом», як я «наповнююсь спокоєм», як я «беруся за справу без тривоги, але й без компромісів», як я «уникаю гріха», не «втрачаючи довіри» в могутнє «відпущення гріхів», що здійснюється вірою в Ім’я Ісуса. Амінь.

Пояснення біблійного уривку десятого дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі

Декада місійності. Другий день. Господь – переді мною завжди

Другий день
(п’ятниця, 11 червня 2021 року Божого)

Господь – переді мною завжди

Той факт, що Ісус воскрес, не є випадковим, а належить до Божого задуму. Аргументація Петра побудована так: Писання передвістило воскресіння месії; тепер обітниця Писання (за біблійним способом мислення) має стати історичною реальністю; тому Ісусове воскресіння, що реально відбулося, відповідає пророчій обітниці Божій.

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаками, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп’яли та забили. Та Бог воскресив Його, пута смерті усунувши, вона бо тримати Його не могла. Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завжди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії. Бо не покинеш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! 28 Ти дороги життя об’явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм! (Дії 2,22-28).

Роздум

Проповідь Петра не є нейтральним звітом про минулі події. Зрештою, історія Ісуса — його життя, смерть і воскресіння, — хоч і прив’язана до людської історії й досвіду, набуває значення лише у баченні віри. Після його смерті вона перестає бути провалом чи безглуздою і ганебною несправедливістю, бо належить до божественного «задуму», який по-новому прочитує спільнота через біблійні тексти, які говорять про переслідування і надію праведника; про воскресіння, яке не є просто оживленням трупа, а звеличенням і прославою Ісуса.

Тож Ісус є Господом, який перебуваючи в унікальних стосунках з Богом Отцем, передає віруючим того Духа, яким володіє у повноті (Рим. 1,3-4; Еф. 4,7-12).

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити для Церкви і для кожного з нас духа істини та розуміння, що перед певним відчуттям безсилля, яке іноді нас наче паралізує, вчинок та ініціатива Петра засвідчують, що все може стати точкою відліку для нового початку. Це може бути скромний початок, але з відчуттям власної відповідальності і покладання на дію Бога: все просвітлене його Словом.
  • дякувати Господу за те, що запрошує нас тепер і завжди кинутися з довірою в Його милосердні обійми. «Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може» (2Тим. 2,13).
  • роздумати над псалмом 16 (15). «Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю».

Молитва

Господи, скільки разів я думав (думала), що можу щось собі планувати, не вислухавши спершу з покірною терпеливістю Твоє Слово. Скільки часу я втратив (витратила), скільки марних зусиль доклав (доклала)! Як можна не думати, що лише Ти твориш історію спасіння, в якій я можу бути свідком лише, якщо я синхронізуюся з довжиною хвилі Твого Духа? Навчи мене бачити те, що Ти хочеш, і ставити на перше місце таїнство Твоєї волі. Амінь.

Пояснення біблійного уривку другого дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі

Декада місійності. П'ятий день. Сповнився час: покайтеся і вірте в Євангеліє

П’ятий день
(понеділок, 14 червня 2021 року Божого)

Сповнився час: покайтеся і вірте в Євангеліє

Думки, що проступають у цій проповіді і нанизуються одна на одну переплетені між собою в риторично промовистий спосіб: вони переконливо виводять на поверхню загальні теми керигматичних проповідей, тобто проголошення Христового воскресіння, посилання на Писання і заклик до покаяння.

А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомості, як і ваші начальники. А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав обіцяного вам Ісуса Христа, що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка настановить від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме! І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу. Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в спадкоємстві твоїм усі народи землі благословлені будуть! Воскресивши Свого слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків! (Дії 3,17-26).

Роздуми

У вислові: «Воскресивши Свого слугу, Бог послав Його перше до вас», - вже міститься згадка про те, що «не лише Ізраїль» отримає пропозицію спасіння, у чому, натомість, були надмірно переконані юдеї. Але Ізраїлю, завдяки його особливому статусу в плані спасіння, дано нагоду визначитися на користь відкуплення першим серед усіх народів землі.

Однак в Діяннях апостолів є також слова, які Павло був вимушений виголосити у своїй першій місіонерській проповіді, коли опинився в синагозі Антіохії Пісідійської: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган» (Дії 13,46).

На завершення Петро повторно стверджує, що юдеї посідають привілейоване місце в історії спасіння, але й кожен з них так само має потребу в особистому наверненні. Ізраїльтянину слід використати цю свою першість, приймаючи послання про Ісусове воскресіння; читачеві (тобто нам!) варто зрозуміти, що Ізраїль «за плоттю» продовжує бути першим адресатом такого послання.

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити Господа ласки стати спроможним розпочати справжній шлях навернення і покаяння; – вберегти нас від самовпевненої думки про те, що ми є «праведні», без гріха, а тому відчуваємо зневагу до інших (Лк. 18,9-10); – дарувати нам здатність бути привітними і смиренними, сповненими поваги і любові, щоб завжди нести в собі мир і спокій.
  • дякувати Ісусові, нашому провіднику, який став слугою (і сином), щоб показати нам дорогу, якою можна дістатися до Отця і до серця наших братів.
  • роздумати над уривком з послання апостола Павла до Римлян 3,23-31.

Молитва

Даруй мені, Господи, силу воскресати з моїх немочей, з моїх падінь, з мого гріха, щоб бути свідком Твого воскресіння, свідком того, що хто вірує в Тебе, може воскреснути з будь-якої смертної ситуації, щоб повернутися до життя і знову дати життя. Нехай моє минуле мене не блокує, о мій милий Спасителю. Нехай мої слабкості допоможуть мені відірвати свій погляд від себе і зосередити його на Тобі, Ти бо володієш мистецтвом починати спочатку, звідкіля б до Тебе не взивали. Амінь.

Пояснення біблійного уривку п'ятого дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі

Декада місійності. Перший день. Настав час спасіння для того, хто призиває Господа  

Перший день
(четвер, 10 червня 2021 року Божого)
Вознесення Господнє

Настав час спасіння для того, хто призиває Господа

Апостоли починають ставати свідками воскресіння. Петро пояснює: те, що тільки-но сталося, є не захмелінням, а трепетною дією Святого Духа, обіцяного пророками, це сповнення всякої обітниці Бога і бажання людини.

Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! Бо не п’яні вони, як ви думаєте, бо третій час дня [9 година ранку],  а це те, що пророк Йоіл передрік: І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть! І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаки: кров, і вогонь, і куряву диму. Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! І станеться, що кожен, хто призове Господнє Ім’я, той спасеться (Дії 2,14-21).

Роздуми

Проповідь Петра є чудом. Кілька днів тому перед слугинею і двома незнайомцями він тричі заперечив, що знав Ісуса. Однак він не так вже й ризикував чимось. Тепер же, в оточенні тисяч людей — які легко могли вчинити самосуд над ним, як це невдовзі по тому станеться зі Стефаном — Петро встає і говорить з усією сміливістю. Хіба це не прояв дару Духа? Тому проповідь Петра — це не просто слово, це подія!

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити розуміння того, що відтепер і надалі я не можу залишатися нейтральним (нейтральною)перед проголошенням, що Ісус є «визволителем», месією і Господом.
  • дякувати за дар Духа, який діє у моїй парафіяльній спільноті і творить єдину духовну дійсність. Видимим і діючим знаком в історії є дія Духа. Петро посилається на цей досвід і переконано нам каже, що кожний, хто призве Ім’я Господнє, той спасеться (Дії 2,21).
  • Роздумати над посланням апостола Павла до Римлян 10,11-21.

Молитва

Прийди, о Святий Духу, пролий світло на Писання, щоб воно не було для мене лише концепцією, поняттям чи посланням, а живим Словом, яке дає мені змогу зустріти Воскреслого. Дай мені його зустріти, Переможця, який зазнав поразки, щоб я був (була) сильнішим (сильнішою) у прийнятті моїх поразок. Дай мені Його зустріти — того, якого відкинули люди, — щоб я не відступав (відступала), коли й мене відкидають через Його Ім’я. Наповни мене Твоєю благодаттю і даруй мені втіху. Амінь.

Пояснення біблійного уривку першого дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі

 

Декада місійності. Сьомий день. Вони постійно перебували в апостольській науці та спільноті, на ламанні хліба й молитвах

Сьомий день
(середа, 16 червня 2021 року Божого)

Вони постійно перебували в апостольській науці та спільноті, на ламанні хліба й молитвах

Іноді наша молитва є вбогою тому, що вона не живиться слуханням Слова. Тоді існує ризик, що вона може стати звичайним засобом для виливання емоцій або внутрішнім монологом, що маскується під діалог. У ній ми більше не здатні розпізнати, що Бог нам дарує, про що нас просить і що ми можемо просити в нього. Лише слухання Слова, під дією Духа, дає нам змогу зрозуміти, як діє Бог; він допомагає нам повільно розкривати його задум щодо нашого життя і робить нас спроможними звертатися до нього з проханнями про те, що насправді є потрібним для віднови нашого життя і для спасіння нас самих і наших братів. Якщо ми не дозволимо Богові до нас промовляти, то існує ризик, що наші бесіди з ним залишаться безладним і незв’язним бурмотінням

Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили. Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив! Ти устами Давида, свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне? Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його. Бо справді зібралися в місці оцім проти слуги святого твого Ісуса, що його помазав ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим, учинити оте, що рука твоя й воля твоя наперед встановили були, щоб збулося. І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово твоє проповідувати, коли руку свою простягатимеш ти на зцілення, і щоб знаки та чуда чинились ім’ям твого святого слуги Ісуса (Дії 4,23-30).

Роздуми

Молитва, підпорядкована ритму Божого слова, яке надає сенс подіям, і занурена в логіку Божого задуму, розкритого Ісусом, не може бути розбавлена банальним проханням, яке диктує страх. Перша християнська спільнота перед лицем переслідування просить у Бога не охоронної грамоти чи територіального привілею, а свободи проголошувати слово Боже. Здатність публічно звіщати християнську вістку у ворожому середовищі і ситуаціях конфліктності народжується не з впертого фанатизму, а з вірності слову, що є словом свободи. Свободи від страху смерті, бо воно проголошує Ісусове воскресіння і сповіщає повну перемогу над системою смерті, у якій процвітає самоуправство і насильство, тобто гріх.

Простим і доступним для всіх тестом на ефективність молитви є ота свобода чи відвага публічно свідчити те, у що людина вірить. Лука залишив нам, завдяки своїй чутливості і досвіду, цей невеликий взірець спільнотної молитви. Не як приклад, який потрібно сліпо наслідувати, а як спосіб життя, який має заохотити до творення також і в нашій громаді зразків і моментів спільної молитви.

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити Господа «дару» його Духа, щоб мати змогу кликати його «Авва-Отче» та проголошувати сміливо і відважно його Слово, щоб наше свідчення і свідчення його посланців було «доброю новиною», яка оживляє і підносить, яка спасає і скеровує до Царства.
  • дякувати Господу за всі знаки і чуда - якими б малими вони не були - що їх Він ставить на нашому шляху, щоб дати силу нашим словам (завжди надто вбогим, щоб описати красу послання) і щоб заохочувати нас в моменти розчарування і невдач, через які ми легко впадаємо в зневіру.
  • роздумати над псалмом 2: «Чого метушаться народи, і люди задумують марне?».

Молитва

Господи Ісусе, вірний свідку, Ти бачиш, як на нас звідусіль напосідають зразки поведінки, відмінні, якщо не протилежні, до тих, які Ти нам показав у своєму житті і в своїх словах. Змилосердися над нашими страхами і немочами. Допоможи нам бути такими як Ти, вірними свідками того, що на першому місці стоїть Бог і його воля для будь-якого створіння. Ми знаємо, що Ти просиш від нас не так успіху, як вірності, а ми хочемо бути Тобі вірні. Підтримуй у нас пильність, всели у нас відвагу Твоїх мучеників, щоб ми вміли бути «атлетами», які доводять до кінця, разом з Тобою і так, як Ти, «добрий змаг віри» (1Тим. 6,12). Амінь.

Пояснення біблійного уривку сьомого дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі

Декада місійності. Третій день. Сміливість проголошення Слова

Третій день
(субота, 12 червня 2021 року Божого)

Сміливість проголошення Слова

Ключем до всього є воскресіння. Воно визначає поворотний момент в згіршенні хрестом і надає спасенного значення цілій історії Ісуса. Саме тому в добрій половині цієї проповіді міститься наполягання на історичній і спасенній цінності та значимості воскресіння як остаточної і незворотної перемоги над смертю. Аргументація базується на двох підвалинах: на історичному свідченні тих, що були з Ісусом на його історичному шляху («Дванадцятьох», які були достовірними свідками), і на обітниці Писання для того, хто вміє його відчитати у світлі нової події.

Мужі-браття! Дозволю собі сміливо сказати вам про патріарха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня. А бувши ж пророком, та знаючи, що Бог клятвою присягнув йому посадити на престолі його від плоду його стегон, у передбаченні він говорив про Христове воскресіння, що не буде зоставлений в аді, ані тіло Його не зазнає зотління. Бог Ісуса цього воскресив, чого свідки всі ми! А отож, як правицею Божою був він вознесений, і прийняв від Отця обітницю Духа Святого, і вилив його, що ви бачите й чуєте. Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм! Отож, нехай ввесь дім Ізраїля твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог його, того Ісуса, що його ви розп’яли! (Дії 2,29-36).

Роздуми

Чим же є оця «сміливість» («відважно»/«сміливо»)? Безперечно, це щось значно більше від «свободи слова», якою хизувалися атеняни. У тексті Діянь така «сміливість проголошення Слова», така «свобода у поширенні Слова» визнається лише за апостолами (Дії 2,29; 4,13.29.31), за Павлом (Дії 9,27–28; 13,46; 14,3; 19,8; 26,26; 28,31б), за Варнавою (Дії 13,46; 14,3) і за Аполлосом (Дії 18,26).

Мова про внутрішнє звільнення, що дає змогу звіщати Слово, в Ім’я Господа Ісуса, не примішуючи нічого іншого, не додаючи і не віднімаючи нічого. Це голе Слово, в усій своїй силі, що сягає корінням минулого Ізраїля і водночас здатне осягнути сьогодення кожної людини, в будь-якому місці, силою Святого Духа. Під знаком цієї «сміливості» говорить вже більше не Петро чи Павло, Варнава чи Аполлос: сам Господь промовляє з силою. Мова не про людське слово: мова про Слово Боже, що є союзом з людиною і дає їй життя від віку і до віку. Савло отримує цю свободу: це благодать його покликання, що супроводжує на всьому його шляху, як він сам підкреслює в своїх посланнях (2Кор. 3,12; Еф. 3,12; 6,19–20; 1Сол. 2,2).

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити в Господа сили ніколи не сумніватися в Його милосерді: наші гріхи завжди можна простити, бо Ісус помер за нас і воскрес, щоб прийняти всіх такими, як ми є, з нашими гріхами.
  • дякувати Господу за послання, звернене до всіх людей — юдеїв і поган, — яке ламає всі досі наявні обмеження. Його остаточне попередження є чітким: спасіння не залежить від родових характеристик чи якогось типу людських заслуг, а є неоціненним даром Бога всім тим, які готові визнати дію Бога у Христі.
  • роздумати над псалмом 110 (109): «Сказав Господь Владиці моєму...»

Молитва

Дай мені, о Господи, проповідувати, не виголошуючи проповідей̆; не словом, а власним прикладом, силою, що нестримно тягне за собою, і благотворним впливом моїх вчинків, через видиму схожість з твоїми святими, і явну повноту любові, яку моє серце до тебе відчуває. Амінь

Пояснення біблійного уривку третього дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі