«Пізнаймо, браття, таїнства силу: Предобрий Отець зустрічає й цілує блудного сина, що від гріхів повернувся до батьківського дому, і привертає відзнаку попереднього достоїнства. Він влаштовує у світлиці таїнственний бенкет, заколовши теля вгодоване, щоб ми удостоїлися жити з чоловіколюбним Отцем, який жертвує, і з славною Жертвою – Спасителем душ наших» (стихира Вечірні неділі про Блудного Сина).
Пізнаймо таїнства силу. Любов Бога до нас, грішних і слабких, винних перед Ним і заплямованих безліччю гріхів, є таїнством і силу цього таїнства нам навіть важко осягнути розумом. Проте потрібно стреміти, щоб пізнати, бо таїнство це – велика радість і надія.
Предобрий Отець зустрічає й цілує блудного сина. Чинить так, бо Він – Отець предобрий, що постійно чекає на повернення блудного сина, щоб його поцілувати, але не щоб йому докорити, скартати, покарати. Чекає лише, щоб простити і поцілувати. Якщо ж блудний син не прийшов би до нього з каяттям, ніколи не зміг би бути знову поцілованим і прийнятим Отцем до власного дому.
Що від гріхів повернувся до батьківського дому. Щоб отримати прощення і поцілунок, потрібно від гріхів повернутися до батьківського дому. Неможливо опинитись в обіймах батька, якщо не наблизитись до нього, а перебувати в далині.
І привертає відзнаку попереднього достоїнства. Ніскілечки менше, але попереднє достоїнство. Той, хто прощає, прощає повністю, без жодних умов. Той, хто прощає, не згадує про провину, але повертає попереднє достоїнство і обдаровує ще більшою любов’ю.
Він влаштовує у світлиці таїнственний бенкет, заколовши теля вгодоване. Радість бо велика від навернення сина, тому і бенкет, тому і вгодоване теля. Але не звичний це бенкет, а таїнственний, адже велике таїнство здійснюється: той, що пропав, знайшовся, мертвий ожив і Отець ось знову тримає його у своїх обіймах.
Щоб ми удостоїлися жити з чоловіколюбним Отцем, який жертвує, і з славною Жертвою – Спасителем душ наших. Не достойні ми жити з Отцем і Сином, і Духом у Царстві, але прагнімо щирим покаянням удостоїтися цього блаженства, бо Царство нам уже дане, нам лише потрібно прийти і жити у ньому, вийшовши з дому гріха.
Марія Ярема
