Мій Боже, що прийдеш у славі своїй судити весь світ, а серед всіх народів і мене, грішного, прошу Тебе: «Господи, помилуй». Того дня прийдеш у силі, зі всіма ангелами Твоїми, а сьогодні приходиш Ти, о Судде незбагненний, смиренно, укрито – у Хлібі. Дивуюся нині і страхаюся, о мій Боже, як я насмілююсь приступати до Святих Твоїх Тайн, якщо нема у мені любові до тих, кого звеш Ти найменшими братами Твоїми: голодних, спраглих, чужинців, нагих, хворих чи ув’язнених. Дивуюся сам собі, як я можу приймати Тебе до себе, якщо не спішу Тобі назустріч в обличчі немічних, погорджених чи самотніх. Не щоб я ніколи не бачив їх навколо себе чи не помагав їм, але не роблю цього ані з повноти сил моїх, ані з глибини єства мого.
Ти ж, о Господи, не вагаєшся прийти нині до мене, бо я сам голодний правди, спраглий віри, чужинець для спасенних, обнажений з благодаті, хворий на пристрасті і в’язень численних гріхів. Ти годуєш і напоюєш мене нині поживою вічною, чиниш причасником спасіння, одягаєш силою з висоти, зцілюєш пристрасне серце моє і визволяєш з темниці лукавства. А тоді посилаєш мені інших, як і я, вбогих, і просиш впізнати Тебе у них. Ти усе чиниш, щоб поставити мене праворуч себе у День суду Твого. Дякую Тобі за все це! Благаю Тебе, не дай мені ніколи причащатися Твоїх Святощів у храмі і воднораз зневажати Тебе у людині. Навчи мене жити Тобою з повноти сил моїх і з глибини єства мого. Даруй мені не ставати ніколи причиною падіння для слабких, а й самому не бути слабкому, щоб спокушатися іншими. А коли зберуться перед Тобою усі народи, не відлучай мене від Себе, як не відлучив сьогодні від причастя Тіла і Крові Твоїх чесних. Амінь.
Марія Ярема
