Перше блудами всякими сповнена, як Христова невіста через покаяння днесь явилася, ангельське життя наслідуючи, демонів оружжям хреста ти убиваєш. Ради цього як невіста царева ти явилася, Маріє преславна, – співаємо препедобній Марії Єгипетській у п’яту неділю Великого посту, коли спогадується її славна пам’ять. Кондак коротко розповідає про життя преподобної: спочатку блудування (від дванадцяти років Марія провадила розпусне життя, покинувши батьківський дім), згодом покаяння (спонукою стало те, що в Єрусалимі на свято Воздвиження чесного Хреста невидима сила не пускала Марію до храму, куди всі безперешкодно могли увійти, але не вона), а далі – ангельське життя у пустині (протягом десятків років Марія провадила надзвичайно строге життя, мало харчуючись, мерзнучи в холодну пору і потерпаючи від спеки й спраги в гарячу) та постійна боротьба з пристрастями (після тривалого життя у блудуванні Марії надзвичайно важко було позбутися похотей тіла, а однак невпинним постом, молитвою, пам’яттю про святий Хрест вона бездоганно відкидала усі спокуси диявола).
Преподобну Марію Єгипетську звемо Христовою чи Царевою невістою, адже вона Йому Єдиному обручилася своїми великими стражданнями і жертвою. Багатьом чоловікам за час блудування Марія віддавала своє тіло, але нікому з них не віддала свого найсокровеннішого – усю себе. Відколи пізнала Христа, Йому Єдиному віддала себе цілком, заради Нього страждала тілом, змореним постом і негодою, страждала нутром, розбурхуваним численними спокусами. Христові Єдиному служила всіма силами аж до кінця життя, яке завершила у великій святості.
Водночас величаємо преподобну Марію як преславну. І справді. Що преславнішого може бути, ніж вершина святості після глибини падіння? Що звершенішого може бути, аніж покаяння, яке змиває усякий гріх?
Недарма саме у Великому пості Церква ставить нам в приклад преподобну Марію Єгипетську. Вона – велика вчителька досконалого покаяння. Сила її покаяння була настільки великою, що дозволяла їй переходити Йордан, наче по суходолу, долати в один день відстань, яку іншим доводилося долати двадцять днів, зноситись у повітря, усердно молячись Богу. Такі великі обдарування Марія здобула собі великим покаянням. Таке преславне життя здобула собі преславним подвигом. Таку подиву гідну подібність до Бога здобула собі постійним уподібнюванням Йому у стражданнях, безпристрасності, любові.
Марія Ярема
