Цього року у 28 Неділю по Зісланні Святого Духа на Божественній Літургії береться Апостол з 28 Неділі по Зісланні Святого Духа (Кол 1, 12-18) і Євангеліє з 29 Неділі по Зісланні Святого Духа (Лк 17, 12-19).
Оскільки, 28 Неділя по Зісланні Святого Духа випадає 5 грудня, тобто перед Неділею ПРАОТЦІВ (12 грудня), тому згідно церковного уставу, Євангеліє 28 Неділі Лк 14, 16-24 буде читатися у наступну неділю (12 грудня), тобто в Неділю ПРАОТЦІВ, яка має те саме Євангеліє Лк 14, 16-24 (про чоловіка, який приготував велику вечерю). Відповідно, за Уставом, тоді Євангеліє 29 Неділі по Зісланні Святого Духа (Лк 17, 12-19) з 12 грудня переноситься назад, на 28 неділю по Зісланні Святого Духа, тобто на 5 грудня.
Євангедіє Неділі 29-тої по Зісланні Святого Духа, яке читається цього року в 28-му неділю
В той час, коли Ісус входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. Вони зняли голос і казали: Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами! Побачивши їх, він промовив: Ідіть, покажіться священикам. І сталось, як вони йшли, очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, вернувся, славлячи великим голосом Бога. І, припавши лицем до ніг Ісуса, став йому дякувати. Він був самарянин. Озвавсь Ісус і каже: Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять? І не було між ними нікого, хто б, вернувшись, воздав хвалу Богові, крім чужинця цього? І сказав до нього: Встань, іди: віра твоя спасла тебе.
Євангеліє від Луки 17, 12-19
Коментар Апостола на неділю 28-у по Зісланні Святого Духа
Первородний і ми, Його насліддя. Пояснення Апостола на неділю 28-у по Зісланні Святого Духа
Він раніш усього, і все існує в Ньому. Пояснення Апостола на неділю 28-у по Зісланні Святого Духа
Бог – джерело і начало усього. Пояснення Апостола на неділю 28-у по Зісланні Святого Духа
Неділя десятьох прокажених. Проповідь Жана Корбона на 29-ту неділю по Зісланні Святого Духа
А де ж інші? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
Ісусе, Наставнику, змилосердися над нами! А що буде далі?
Отримали чудо, але чи отримали спасіння?
Просити – змушені, а дякувати – вільні
