Господь Бог дав так, що я народився українцем, я дякую Йому за це і пишаюся цим. Я люблю свій народ і хочу працювати для нього, розбудовувати його, але водночас намагаюся нікого не принижувати. Поляк любить свій народ, росіянин – свій, словак – свій, француз – свій. Це природно. У чому є лихо? Якщо ми робимо ці відмінності причиною ненависті.
Напевно, не існує народу, який не мав би якоїсь частини своїх співвітчизників, що живуть в іншій країні чи навіть на іншому континенті. Це не біда, якщо ті люди зберігають себе. Якщо ж вони покидають рідні землі, щоб тільки загубитися, то, думаю, це не є корисно ні для кого, ані для тої країни, з котрої вони виїхали, ані для тої, до якої прибули.
Усі ми потребуємо морального зцілення… Проблема полягає ось у чому: бажаючи таких прекрасних речей як правда і справедливість, чи ми дотримуємося їх у нашому щоденному житті? Наша мета повинна бути – загальне зцілення під кожним оглядом і на кожному рівні.
Боже великий, єдиний, нам Україну храни! Навчи і нас її хранити, її не грабувати, не нехтувати нею, не зневажати її історію і народ.
Зі слова Блаженнішого Святослава на День Незалежності України за 2013-2020 рр.
Слово Блаженнішого Любомира з нагоди Дня Незалежності
Блаженніший Любомир Гузар. Бути суспільством
Блаженніший Любомир Гузар. Бути патріотом
Блаженніший Любомир Гузар. Про владу
Блаженніший Любомир Гузар про Україну (відео)
Привітання Апостольського Екзарха з 30-річчям відновлення Незалежності України
Патріотизм – сентимент чи обов’язок?
Спосіб любити свою Батьківщину
Боже великий, єдиний, нам Україну храни!
Любов до України. Слава тим, хто любить Україну у чистоті серця!
Любімо своє, плекаймо своє, говорімо нашою рідною українською мовою
Любімо своє, купуймо своє, плекаймо своє. Говорімо нашою рідною українською мовою. Зробімо все, аби наша держава утверджувалася і розвивалася. Закликав українців Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у День Незалежності України.
Любов до рідної землі є не просто закономірним явищем й лише зрозумілим природним потягом духовних сил людини, але є і її моральним обов’язком. Любов до Вітчизни недвозначно прославлена у Святому Писанні та й взагалі у всій традиції Христової Церкви. Очевидно, любов до рідного народу та до його спадщини не може перевершувати любов до Бога та до ближнього, але й не може просто не існувати. Соромно є не любити свою землю, свій народ, свою мову, свою культуру та історію…
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
