Пречистому образові Твоєму поклоняємося, Благий, просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже, бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест, щоб ізбавити тих, що їх створив єси, від неволі ворожої. Тому благодарственно кличемо Тобі: Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ, – співаємо у тропарі першої неділі Великого посту, неділі Православ’я. Звемо цю неділю саме так з огляду на святкування у ній перемоги православного іконопочитання над єрессю іконоборства. Тропар власне відображає оцю суть святкування, починаючись словами: Пречистому образові Твоєму поклоняємося, Благий.
У неділю Православ’я спогадуємо час, коли іконопочитання всіляко переслідувалось під приводом того, що є ідолопоклонством (поклонінням матерії). І стверджуємо, що зображування образу Божого є можливим завдяки Його Промислу – Воплоченню Бога-Христа (можемо зображувати Бога завдяки тому, що Він став для нас видимим у своєму тілі), а почитання цього образу є поклонінням не ідолу-матерії, але Тому, Кого зображуємо.
Предстоячи пречистому образові Христа, просимо у Господа відпущення наших гріхів, споминаємо Його добровільне прийняття хресної смерті заради нашого спасіння від неволі диявола. Адже молитовно споглядаючи образ Бога-Христа, бачимо перед собою спасенну дійсність: прийняття Христом плоті, якою Він став для нас описаним; смерть, яку Він витерпів у плоті, славне воскресіння з плоттю та у плоті вознесіння. Історія спасіння у Христі дозволяє, отже, нам зображувати те, що ми, люди, бачили своїми очима. А зобразивши лик нашого Бога, з трепетом схиляємося перед Неописанним і Невидимим, що зволив нам себе об’явити, та з вдячністю кличемо Йому: Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.
Марія Ярема
