28 серпня 1640 року у Римі при церкві святих мучеників Сергія і Вакха помер митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Рафаїл Корсак (1595 чи 1601 рік, Новгородок – 28 серпня 1640 року, Рим). Він прибув до Рима, щоб організувати осідок прокураторів Київських Митрополитві при Апостольській Столиці та провести процес беатифікації священномученика Йосафата Кунцевича, архиєпископа Полоцького.
За дорученням митрополита Київського, Галицького і всієї Русі, Йосифа Велямина Рутського (5 квітня 1614 року – 5 лютого 1637 року), єпископ Рафаїл від імені всього руського (українського) народу просив папу надати українцям храм, який став би осідком прокураторів і гостинним домом для паломників. Отримавши від Папи Урбана VIII церкву святих мучеників Сергія і Вакха під осідок прокураторів, єпископ Корсак проживав в домі при цій церкві і керував реставраційними роботами в храмі та прилеглій будівлі.
Внаслідок раптової недуги, будучи вже обраним Митрополитом Київським, він помер 28 серпня 1640 року і був похований в крипті храму святих мучеників Сергія і Вакха, про що свідчить давня епітафія, написана на мармуровій плиті долівки в церкві: «Рафаїлові графові Корсакові, архиєпископу Київському і Галицькому, митрополитові всієї Русі, що його вислав польський король Зиґмунт ІІІ до Апостольського престолу для вирішення дуже важливих справ і беатифікації Йосафата Кунцевича, архиєпископа Полоцького. Довершив точно і щасливо справу. Церкву цю приоздобив привезеними з собою священними обрусами і золотими та срібними дарами та випросив у папи Урбана VIII сусідній дім для монахів своєї нації Чину святого Василія Великого. Помер передчасно і тут похований. Полоцькі монахи встановили цю пам’ятну таблицю 17 грудня 1673 року».
