Після Мирної єктенії свята Літургія продовжується антифонами. «Антифони – пісні, вибрані із псалмів, пророчо зображаючі прихід у світ Сина Божого»1, переплетені приспівами. Іншими словами, антифон складається з стихів (віршів) того чи іншого псалма та приспіву, який висловлює благання про спасіння (наприклад, «Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас» чи «Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих…») та повторюється після кожного стиха псалма. Підбірка текстів, вибраних із псалмів, а також приспіви залежать від дня, в якому звершується Божественна Літургія. Якщо це неділя, то співаються одні антифони, якщо будень – інші (або принаймні приспів інший), якщо Господське свято чи його посвяття – ще інші. Щодо свят, то всі антифони логічно пов’язані з темою свята, тобто стихи з псалмів підібрані таким чином, щоб відображати старозавітні пророцтва про ту чи іншу спасенну подію у Христі, а приспіви укладені так, щоб прославляти Христа, Який довершував спасіння через тут чи іншу конкретну подію. Отже, антифони є змінними частинами святої Літургії, хоч змінюються вони не так часто як інші змінні частини.
Назву свою антифони беруть від грецького слова, що означає «звучати поперемінно», тобто йде мова про те, що ці пісні виконувалися колись двома хорами, які стояли по два боки церкви2 в той спосіб, що один хор співав один стих псалма чи/і приспів3, а другий хор – наступний стих чи/і приспів . Сьогодні також можна почути таке виконання псалмів (без приспівів), але зазвичай не у святій Літургії, а у Вечірні, Утрені чи інших літургійних Богослужіннях.
Антифонів у Божественній Літургії св. Йоана Золотоустого та св. Василія Великого є три. У неділю в традиції нашої Церкви склалося так, що співаємо зазвичай перший і другий антифони, взяті зі служби святої і великої неділі Пасхи, а третій – буденний з недільним приспівом (якщо у будень приспів звучить «Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний Ти, співаємо Тобі: Алилуя», то у неділю «Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо Тобі: Алилуя»). Якщо зважати на те, що кожна неділя оспівує Воскресіння Христове, то традиція співати пасхальні (вокресні) антифони кожної неділі виглядає доречною. Однак також можуть співатися по неділях зображальні псалми, а не воскресні антифони. Львіський Синод нашої Церкви 1891 року постановив, щоб зображальні псалми співалися на святій Літургії, коли вона звершується в монастирях, тоді як в парафіяльних церквах щоб співалися воскресні антифони (перший і другий) та третій буденний з недільним приспівом. Однак сьогодні можна почути спів зображальних антифонів і в парафіяльних храмах нашої Церкви і це також не позбавлене сенсу, так як грецькі служебники приписують співати зображальні псалми по неділях4 (наш обряд за походженням є візантійським, тобто грецьким, тож зважати на грецькі приписи є цілком логічно). І не лише грецькі служебники приписували співати зображальні псалми (а не воскресні антифони) по неділях, як також і в деякі свята, а й наші устави до часу Львівського Синоду. Які псалми, отже, називаємо «зображальними»? Це псалом 103 (102) і псалом 146 (145), які беруться замість першого та другого антифону, тоді як замість третього антифону співаються «Блаженні» – витяг з Нагірної проповіді Христа (Мт 5, 3-12). Назву «зображальні» згадані псалми отримали тому, що вони разом з «Блаженними» співалися також на чині Обідниці, яка інакше називається «Зображальна», так як Обідниця «зображає» святу Літургію. Обідниця – це древній чин Причастя, що звершувався по так званих «алітургійних днях» (Святі Дари були наперед освяченими у неділю), коли не служилася Божественна Літургія5.
Таким чином сьогодні у практиці нашої Церкви у недільній святій Літургії можна почути або два перших антифони Пасхи та третій буденний антифон з недільним приспівом, або зображальні псалми (не повністю, а окремі стихи з них) замість перших двох антифонів та «Блаженні» замість третього антифона. Якщо ж у неділю випадає Господське свято, то співаються антифони свята, а якщо випадає посвяття Господського празника, то співаються перший і другий антифони свята, а третій буденний з приспівом свята.
1. Архиєп. Мирослав Марусин, Божественна Літургія, Рим 1992, 181.
2. Пор. Там само, 181.
3. Див. Е. И. Коляда, С. И. Никитин, М. С. Желтов, С. Н. Лебедев, Н. И. Ефимова, “Антифон”. Православная Энциклопедия
4. Пор. Типик Української Католицької Церкви, укладений о. Ісидором Дольницьким, видання друге. Жовква: Місіонер 2010, 46.
5. Пор. Архиєп. Мирослав Марусин, Божественна Літургія, Рим 1992, 181.
Марія Ярема
