26-28 жовтня 2018 року українські паломники з Рима взяли участь у спільній прощі українців Західної Європи до всесвітньо відомої відпустової Марійської святині у Люрді. Разом зі своїми єпископами Діонісієм (Ляховичем), Апостольським візитатором для українців греко-католиків в Італії, Глібом (Лончиною), Єпархом єпархії Пресвятої родини з осідком у Лондоні, та Борисом (Ґудзяком), який очолює Паризьку єпархію святого Володимира, десятками священиків, вірні з Італії, Франції, Іспанії, Бельгії, Англії, Італії, а також кілька груп з України протягом трьох днів спільно молилися в місці Об’явлення та в українській церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Люрді.
Прочани з Рима прибули до Люрду у п’ятницю, 26 жовтня, та мали нагоду помолитися Святу Літургію у люрдському храмі УГКЦ спільно з громадою українців з Парижа. Відтак у п’ятницю ввечері, об’єднані молитвою і національними прапорами, українці спільно взяли участь у процесії Вервиці в Люрдському Марійному санктуарії. З цієї нагоди традиційні розважання під час молитви читалися також і українською мовою, та невеличкий український хор приєднався до багатонаціонального хору, що супроводжував молитву співом.
На другий день прощі, у суботу 27 жовтня, українці із Західної Європи зібралися на святкову Літургію в церкві святої Бернадетти на території Люрдського санктуарію. Літургію очолив владика Борис у співслужінні владики Діонісія, владики Гліба та священиків з Італії, Франції, Іспанії та України, які прибули на прощу разом з вірними.
Владика Борис у проповіді зупинився найперше на розважаннях над читаннями зі Святого Письма. «В Апостола Павла чуємо, що поки ми живемо в наметі цього віку, в нашому тілі і часі, ми стогнемо. Багато з нас привезли свій стогін до Люрду. Багато з нас приїхали з жалобою, недугою, неміччю, неспокоєм душі, тягарем, конфліктом… Чи згадаймо війну в Україні, бо хоча ми й далеко, ми не можемо сховатися від її тіні і хмар… Скільки людей змушені виїхати… Скільки у вас, що працюєте тут, труднощів… Ми стогнемо у нашому наметі. Але саме у цей намет, у наш час, прийшов Господь. Вибравши Богородицю, Він увійшов в наше життя, щоб його преобразити. Щоб ми зрозуміли, що ми не приречені. Якщо ми віримо, що Христос своєю смертю подолав наш гріх і нашу смерть, все виглядає по-іншому. Лист надії – Святе Письмо – написаний для кожного з нас, дозволяє нам повірити. Як повірив сотник – за нашими мірками секулярний політик – у сьогоднішньому Євангелії».
«Ми можемо піти в купіль, здійснювати прощі, походи зі свічками, але чи ми насправді віримо, що Господь нас так любить, що може зцілити здалека? Звичайно, що на прощу треба йти, треба підтримувати одне одного. Однак треба вірити, що Бог нас так любить, що Він увійшов у наш біль, у намет нашого часу, і Він нас спасе. Це не залежить від нас. Він спасає, а наші зусилля – це приєднання до факту спасіння. Він має владу і нас рятує. Він дасть те, чого ми потребуємо для нашого щастя і спасіння».
«Господь так полюбив Бернадетту, що послав Богородицю, щоб через цю бідну дівчину ми могли скріпити свою віру, що Бог любить і зцілює нас».
Владика Борис пригадав і повторив своє минулорічне завдання-прохання про щоденне читання Святого Письма, «щоб ми почули як Бог нас любить, як Він звертається до нас щодня, щоб скріпити нашу віру, відкрити перспективу, що ми всі покликані до щастя Його Царства. Якщо ми всі житимемо цією вірою і цією свідомістю, то побачимо, що наше свідчення буде переконувати інших. Тоді плід нашої прощі буде дійсно прекрасним».
Незважаючи на дощ і похолодання, прочани взяли участь у Молебні до Пресвятої Богородиці, який очолив владика Діонісій на території подвір’я українського храму.
Проща завершилася у неділю, 28 жовтня, урочистою Божественною Літургією в Ґроті Об’явлення, що її очолив владика Лондонський Гліб, який у своїй проповіді наголосив на безумовності Божої любові та спасінні вірою. «Бог нас освячує, Бог нас спасає. Ми повинні радіти, що Бог завжди є з нами. Бо чиєю силою ми робимо добро? Бог є з нами, коли ми любимо, віримо, допомагаємо іншим, коли свої жертви приносимо. Але навіть коли грішимо, якщо перепрошуємо і каємося, тоді Він теж є з нами. Своїми добрими ділами ми наперед дякуємо Богові за те, що Він є з нами, що ніщо не може відлучити нас від любові Христової, навіть наші гріхи», – звернувся владика до паломників.
«Ця місцевість мені дуже дорога, бо я сам дитиною належав до парафії Непорочного Зачаття. А загалом проща – це символ життя. Ми подорожуємо через життя до щасливої зустрічі з Богом, але вже тут і тепер Його зустрічаємо. Це відчуття дає нам проща, щоб зупинитися і відчути Божу ласку, Божу присутність. Це сильний момент духовного життя», - розповів він.
Єпарх Паризький владика Борис звернувся до паломників із закликом дбати про український Люрд і поширювати новину про нього серед інших та примножувати те, що нам залишили попередники.
«Ми маємо розвивати те, що зробили наші попередники. Нам треба посилити нашу присутність тут, у Люрді. Наш храм має процвітати і стати донором для всього Люрда», – зазначив він, додавши, що українська церква в Люрді була збудований світовим українством, тому чисельна присутність на прощі українців з різних країн є такою цінною.
Він також зауважив, що є речі, які українці в Люрді втратили, наприклад престіл в люрдській базиліці Вервиці, зараз не працює український готель через відсутність ремонту та невідповідність технічним вимогам. Готель на більше ніж 40 номерів розташований навпроти української церкви і недалеко від Ґроти Об’явлення.
«Хочу подякувати всім паломникам за труди, за віру, за молитву. Дякую людям з особливими потребами, що приїхали на візочках, щоб молитися разом. Ваше свідчення віри для нас є надзвичайно важливим. Будьте здорові, їдьте в радості і мирі, благословість усіх тих, яких ви згадували в молитві, і вітайте його від усіх нас», – сказав він наприкінці до прочан.
У рамках прощі паломники мали можливість відвідати також храми та місця, пов’язані з життям святої Бернадетти Субіру. Невід’ємною частиною перебування у Люрді була купіль у святій воді, молитовне розважання над стражданнями Господа Ісуса на стаціях Хресної Дороги.
Під час паломництва до Люрду українські прочани заносили до Бога за заступництвом Пресвятої Богородиці щирі молитви за свої родини, спільноти, а особливо за Український народ, благаючи миру і спокою для нього.
За матеріалами Служби комунікації Паризької єпархії УКГЦ
