LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

Жировицька Богородиця

Владика Діонісій у свято Успення Пресвятої Богородиці: «Хто по-справжньому вірить у Христа, не вмирає, а засинає»

IMG 1840У свято Успення Пресвятої Богородиці, 28 серпня 2017 року, Божественну Літургію в українській парафії свв. Сергія і Вакха в Римі звершив Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії. Після читання Євангелія Владика Діонісій звернувся до присутніх у храмі молільників із проповіддю:

«І знамення велике видно було на небі – жінка, одягнена у сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок»
(Одкровення 12, 1).

Зі слова Блаженнішого Святослава на свято Успення Пресвятої Богородиці

Uspennia Bohorodytsi 1З нами Ковчег Нового Завіту у мандрівці до свободи

«Не бійся, бо я буду з тобою».

Ми можемо сьогодні з певністю сказати, що наш народ – від сходу до заходу і від півночі до півдня – є в прощі. Ми подорожуємо, ідемо вперед, подібно як колись Божий люд під проводом Мойсея подорожував пустелею. Цей народ ішов від рабства до свободи, від смерті до життя, з дому неволі до обітованої землі. Однак як багато непевності стояло перед тим народом, який відважився піти на голос Божий у цю дорогу. У книзі Виходу ми читаємо, що коли Господь Бог покликав Мойсея і доручив йому вести свій народ цією мандрівкою, Він сказав йому такі слова: «Не бійся, бо я буду з тобою». Мойсей мав багато непевності і страху, тому що мав стати перед обличчям грізного фараона, який нищив його людей, вбивав первенців Ізраїля.

Матеро-дівство і смерто-життя Богородиці

Uspennia BohorodytsiУ різдві дівство зберегла Ти, в успенні світа не оставила Ти, Богородице. Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя. I молитвами Твоїми ізбавляєш від смерти душі наші. Такими словами, що виражають понад усяке розуміння парадоксальні речі, оспівуємо Пресвяту Богородицю у день Її славного успення.

Християнство у своїй сутності не може бути витвором людської логіки, бо часто переходить поза неї або ж відверто їй противиться («слава у безчесті», «той, хто найменший, є найбільшим» і т.д.).

Надзвичайна радість переходу

Uspennia Bohorodytsi 4За день до свята Успення Пресвятої Богородиці Церква закликає своїх вірних до радості і веселості: Люди, заздалегідь тіштеся, з вірою плещіть руками і в любові зберіться, днесь радуючися і світло воскликуючи всі з веселістю, Божа бо Мати має з земного до висот перейти славно. Її піснями повсякчасно як Богородицю славимо. Такі радісні мотиви тропаря спонукують нас думати про завершення земного життя як про велике торжество славного переходу з земного до висот. Однак водночас є спокуса помислити, що такий перехід може бути властивий лише Богоматері чи іншим великим і вибраним святим. Насправді ж успення Пречистої є прототипом переходу із земного до небесного життя кожного, хто увірував у Її Сина.

Невсипуща Молільниця і незамінне Уповання

Uspennia Bohorodytsi 6В молитвах невсипущу Богородицю і в заступництвах незамінне уповання гріб і умертвіння не втримали. Бо як Матір Життя до життя переставив Той, Хто вселився в утробу приснодівственну. Такими словами кондака величаємо Пресвяту Богородицю у славному святі Успення та в усі дні посвяття цього празника.

Богоматір названа в молитвах невсипущою, тобто Тією, яка ніколи не стомлюється молитися, живе молитвою так, що не потребує сну-відпочинку від неї. І в заступництві за людей Вона правдиво названа незамінним упованням. Адже покладаємо наше уповання, сподівання на заступництво Тієї, Яка має до Бога незвичайну сміливість, як часто про це говорять наші літургійні тексти.

О, дивне чудо! Мати Життя до гробу покладається

Uspennia BohorodytsiУ свято Успення Пресвятої Богородиці на Вечірні урочисто співаємо: О, дивне чудо! Мати Життя до гробу покладається і гріб стає драбиною до неба. Радій, Гетсиманіє, свята оселе Богородиці! Заспіваймо, вірні, маючи за провідника Гавриїла: Радуйся, Благодатна, з Тобою Господь, що через Тебе подає світові велику милість. Ця стихира свята поєднує у собі різні часи і простори, ставлячи нам перед очі вічність з її позачасовістю та надпросторістю. І таке поєднання різних часів і просторів чудово вплітається у саму тематику свята – перехід від землі до неба Діви Марії. Чому говоримо про різні часи і простори? Найперше у стихирі згадується, що Мати Божа покладається до гробу – це відбувалося у I ст. в Гетсиманії, згідно з текстом стихири. Далі сказано, що гріб стає драбиною до неба – мова йде про видіння Якова приблизно у 17 ст. до Христа у Бетелі (див. Бут 28, 19). І знову після цього піснеспів говорить нам про Гавриїла як про провідника нашої молитви, а Гавриїл благовістив Діві Марії про Її Богоматеринство в Назареті за дев’ять місяців до початку нової ери.

Парадокс Бога у Марії

Uspennia Bohorodytsi 4Перемагаються закони природи у Тобі, Діво чиста: бо дівственне є Різдво, і смерть наперед заповідає життя; по різдві Діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя Твоє, – так піднесено-молитовно звертаємось до Пресвятої Богородиці в свято Її Успення (ірмос свята). У Марії справді перемагаються закони природи, тому що Вона сповнена Богом, Який понад природу видимих і невидимих речей. Дивний парадокс: Бог сам сотворив природу людини і світу навколо людини, тобто Він сам впорядив закони природи, але Він же ж їх і перемагає чи порушує. Бог сам установив дітородження супротивним дівицтву, а смерть поклав карою за непослух, а тут, у Діві, сам руйнує встановлений порядок, бо дівственним є Її Різдво, тобто під час зачаття та родження Марією Христа Вона залишається Дівою, і смерть Її заповідає життя, а не кару.

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі