Бесіда Йоана Золотоустого на Вознесення Господа нашого Ісуса Христа, сказана в храмі мучеників у Романезії. Романезія – заміська місцевість в Антіохії.
Який же нині празник? Важливий і великий, улюблені, що перевершує ум людський і гідний щедрості Бога, Який дав його. Нині примирення у Бога з родом людським, нині довготривала ворожнеча припинилася і тривала війна закінчилася, нині настав якийсь чудовий мир, що ніколи не очікувався раніше. І хто міг сподіватися, що Бог мав намір помиритися з людиною? Це не тому, що Владика не любив людину, але тому, що слуга негідний; не тому, що Господь був жорстокий, але тому, що раб невдячний. Чи хочеш знати, як ми образили цього чоловіколюбивого, лагідного нашого Владику?
«Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду» (Йо 14,28), – каже Господь Ісус перед таїнственною Своєю жертвою, осяяною воскресенням та звершеною вознесенням на Небеса. Христос, довершивши діло спасіння, возноситься туди, де був перше, щоб прийняти ту славу, що її мав в Отця перед тим, як постав світ (пор. Йо 17,5). Як Єдинородний Син Божий ніколи не відлучався Він від тієї слави, незмінно перебуваючи з Отцем і Духом на Небесах, хоча як Син Людський народився, жив, страждав, помер, перебуваючи між людьми. І ось Господь як Людина входить у небесну славу, бо як Бог ніколи не перебував без неї. На землі славою Його був Хрест, плювки, глузування, зневаги, бичування, розп’яття, усе те, що є безславним у людей. Це була Його дивна і могутня слава: страждати безвинно за винних, без гріха взяти гріхи світу, безславно увійти у славу.
Євангеліє свята Вознесення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
В той час, коли Ісус воскрес із мертвих, став посеред своїх учнів і до них каже: Мир вам! Вони, налякані і у великім страсі, думали, що духа бачать. Та він сказав їм: Чого стривожились? Чого сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на мої руки й ноги: та це ж я! Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я маю.
Сказавши це, він показав їм руки й ноги. А як вони з радощів іще не йняли йому віри й дивувались, він сказав: Чи не маєте тут чого їсти? Вони подали йому кусень печеної риби і крижку меду. Він узяв їх і їв перед ними. Потім до них промовив: Це слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: треба щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея в пророків та у псалмах.
Тоді він відкрив їм розум, щоб розуміли Писання, і до них мовив: Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його Ім’я проповідувалось покаяння та відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того. Я вам зішлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетесь силою з висоти.
Тоді він вивів їх до Витанії і, знявши руки, благословив їх. А як він благословив їх, віддалився від них і став возноситися на небо. Вони ж, поклонившися йому, вернулися з великою радістю в Єрусалим і пробували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.
Від Луки 24,36-53.
Синаксар на Вознесення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Слово Йоана Золотоустого на святе Вознесення нашого Спасителя
Бесіда Йоана Золотоустого на Вознесення Господа нашого Ісуса Христа
Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Вознесіння Господнього, 2 червня 2022 року (відео)
Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Вознесіння Господнього, 10 червня 2021 року (відео)
Слава вознесінню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Коментар Євангелія на Вознесіння ГНІХ (Лк 24, 36-53)
Празник Вознесіння Господа Нашого Ісуса Христа ( Дії 1, 1 – 12). Біблійний коментар
Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора Возняка на Вознесення Господнє
Радість і слава вознесіння Христа
Слава славі Твоїй, Христе Боже наш
Слава на небі і на землі та моя слава
«Нерозлучна розлука». Свято Вознесіння Господнього (відео)
Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа
Живучи плоттю на землі, возносьмося духом з Христом на небеса небес
Він живий. Проповідь Жана Корбона на Вознесення Господнє
Вознесення Господнє. Слово Жана Корбона
Вознесіння Господа і Бога нашого Ісуса Христа
Отець В. Поточняк: «Вознесення – це свято, що пригадує нам про небо, до якого ми всі покликані»
Попрощались і повернулися з радістю великою в надії на наступну зустріч
Вознісся у славі … щоб ми були там, де Він
Вознесіння: Йду, але не лишу вас сиротами …
Прощання, котре не залишає у смутку
Про що розповідав Христос своїм учням від третього дня по своїх страстях аж до сорокового, коли вознісся від них на небо? Каже книга Діянь Апостолів, що, з’являючись їм, Господь розповідав про Боже Царство. А Євангеліє від Луки звістує нам, що Христос вияснював також учням Писання, Сповненням якого Він став. Господь премудро готує своїх учнів до того, що їм прийдеться тепер не бачити Його більше тілесними очима, не торкатися більше своїми руками, не чути тілесними вухами Його голос, не пригортатися Йому до грудей. А якщо і прийдеться, то це буде зовсім непостійно, а лише при чудесних раптових з’явах. Господь готує своїх учнів до того, що не перебуватиме з ними в такий спосіб, в який перебував до того. Тому й після світлого тридневного Воскресення з гробу Христос з’являється учням і зникає, не перебуває безперестанку з ними, як було від початку їх знайомства.





