Українська парафія в Римі
Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха
Документальний фільм про ревного душпастиря, мученика за єдність з Апостольським престолом, св. Йосафата Кунцевича (1580 - 1623).
Понад 350 років Архиєпископа Полоцького особливо почитають вірні УГКЦ, а від 1963 р., з ініціативи Патріарха Йосипа (Сліпого), мощі святого знаходяться в соборі св. Петра в Римі.
Про життя, а зокрема про смерть св. Йосафата Кунцевича (1580-1623) існує доволі обишрна література. Для більшості українців і білорусинів він став символом поєднання їхньої Церкви з Римським Престолом. Про нього згадує кожний, хто пише про Унію, незважаючи на те, чи ставиться він до неї прихильно, чи вороже. Ставши символом, св. Йосафат увійшов у шаблонні полемічні рамки: католики-уніати вшановують його як мученика за з’єднання Церков, православні таврують його як лютого гонителя, а інші автори, церковні вони чи ні, наслідують перших або других. Проте всі вони, без винятку, повторюють, кожний по-своєму, давно усталені штампи і сходяться лише в одному: Йосафат Кунцевич – це уособлення Унії.
Енцикліка
ECCLESIAM DEI
Папи Пія XI
Високодостойним Братам Патріярхам, Приматам, Архиєпископам, Єпископам та іншим місцевим Ординаріям, які в мирі та сопричасті з Апостольською Столицею перебувають, з нагоди трьохсотлітньої річниці мучеництва св. Йосафата, Архиєпископа Полоцького
Єдиний Пастир єдиної Церкви
«… і буде одне стадо й один пастир!» (Йо 10, 16)
[…]
Боже Слово про Доброго Пастиря (Йо 10, 9-16), Який душу свою кладе за свої вівці, сповнене закликом, надією і заповіддю церковної єдності. Ісус Христос як Добрий Пастир, Який не кидає своїх овець навіть в небезпеці смерті, на собі сповняє певні пророцтва, які ми читаємо в книгах різних пророків, про те, що справжнім і єдиним Пастирем свого люду є Господь Бог. Слово про єдність і єдиного Пастиря випливає з віри старозавітного Божого люду в єдиного Бога.
Про ювилей св. Йосафата
Пастирський Лист всіх наших Епископів
Ласкавий і милосердний Бог, який дітей своїх любить і з любови карає й милує, смутить і потішає, посилає нам, Дорогі в Христі, в теперішний тяжкий час повоєнного лихоліття солодку потіху й велику поміч. З високого неба приходить до нас сього Божого року Його любий вибранець і великий вгодник, святий священомученик Йосафат, наш рідний брат, отець і пастир.
Блаженніший Святослав адресував своє слово до кардинала Крістофа Шенборна, Архиєпископа Віденського, Ординарія для вірян візантійського обряду, з нагоди симпозіуму «Що означає сьогодні, бути християнином? Із досвіду мучеництва Східних Церков», який відбувається у Відні (Австрія) 9 листопада. Це вітання зачитав владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, який представляв нашу Церкву на цьому заході.
Священномученик Йосафат (Кунцевич), Архиєпископ Полоцький, пам’ять якого згадуємо 25 листопада (за новим стилем), є одним з найзнаніших українських Святих. Чим просіяв священномученик у земному житті, що вдостоївся такої слави? У Вечірній свята часто возносяться такі мольби до Св. Йосафата: «Молися нині до Господа, щоб дав Церквам з’єднання і мир, а душам нашим велику милість». Власне його звемо, за словами блаженного Папи Йоана Павла ІІ, апостолом єдності Церков. Бо й кров свою страдницьку пролив він, утверджуючи бажане єдинство. У перепетіях церковного розколу священномученик не зволікав віддати себе у руки супротивників єдності, що не розуміючи її цінності, завдали йому у 1623 році смертельного удару. 1641 року Йосафат Кунцевич проголошений Блаженним, а 1867 року – Святим.
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
Українська греко-католицька Церква
Апостольський екзархат в Італії
Українська парафія в Римі
