Подаємо тут змінні частини, які в храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі співаються на Великій Утрені
Тропар мучеників, глас 5:
Окра́со Христо́вих страстоте́рпців * і о́чі Христо́вої Це́ркви, * просвітіть о́чі душ на́ших, * Се́ргію многострада́льний і Ва́кху пресла́вний; * моліться до Го́спода, щоб ми уни́кли те́мряви гріхо́вної * і спільниками Світла Невечірнього яви́лися * моли́твами ва́шими, святії! Двічі.
Слава, і нині: богородичний:
Ра́дуйся, бра́мо Госпо́дня непрохідна! * Ра́дуйся, стіно́ і покро́ве тих, що прибіга́ють до Те́бе! * Ра́дуйся, безбу́рна при́стане і подру́жжям не за́ймана, * що породи́ла у пло́ті Творця́ Твого́ і Бо́га! * Моли́тися не припиня́й за тих, що спів возно́сять * і поклоня́ються Зро́дженому від Те́бе.
По першому стихослов’ї:
Сідальний, глас 4. Под. Явился єси:
Чесну́ твердь церко́вну * мов зо́рі найбільші просвічуєте ви завжди́ * і вірних озо́рюєте, * му́ченики Боже́ственні, * Христо́ві во́їни.
Слава, і нині: богородичний:
Від нас, що під покро́в Твій, * Пречи́стая Діво, прибіга́ємо, * блага́ння Ти прийма́єш; * не припиня́й блага́ти Чоловіколю́бця * спасти́ рабів Твоїх.
По другому стихослов’ї:
Сідальний, глас 4. Под. Вознесийся:
За наймужнішим рішенням перейшо́вши му́чеництво, * чуде́сні страстоте́рпці, * ви крізь вого́нь і во́ду пройшли́, * і поли́нули до широти́ спасіння, * в насліддя прийня́вши Небе́сне Ца́рство, * в яко́му творіть за нас боже́ственні блага́ння, * му́дрі великому́ченики.
Слава, і нині: богородичний:
Благода́рно співа́ючи від се́рця * і про́сячи горли́во Твоє́ї ми́лости, * Богоро́дице Влади́чице, * раби́ Твої кли́чуть і взива́ють: * «Пресвята́я Діво, поспіши́ і ізба́в од ворогів ви́димих і неви́димих, * і од уся́кої загро́зи; * Ти бо єси́ на́ше засту́пництво!»
По Полієлеї величання:
Велича́ємо вас, * страстоте́рпці святії Се́ргію і Ва́кху, * і почита́ємо чесні стражда́ння ва́ші, * що їх за Христа́ перетерпіли ви.
Стих: Бог нам пристано́вище і си́ла, * помічни́к у скорбо́тах, що ве́льми облягли́ нас. (Пс 45:2)
Стих: Ми перейшли́ крізь вого́нь і во́ду, * і ви́вів єси́ нас на спочи́нок. (Пс 65:12)
Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, * та од усіх них ви́зволить їх Госпо́дь. (Пс 33:20)
Стих: Святи́м, що на землі Його́, * ди́вно здійсни́в Госпо́дь усі бажа́ння Свої в них. (Пс 15:3)
Стих: Пра́ведник, як фінік, процвіте́, * як кедр на Ліва́ні, при-мно́житься. (Пс 91:13)
Стих: Возвесели́ться пра́ведник у Го́споді і упова́тиме на Ньо́-го, * і похва́ляться всі пра́ві се́рцем. (Пс 63:11)
Слава, і нині:
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.
По Полієлеї сідальний з давньоруської Мінеї ХІ століття,
глас 5. Под. Собезначальноє:
Се́ргія всі і Ва́кха, * страстоте́рпців Христо́вих, * вірні, зійшо́вшись, восхвалімо, * вони́ бо кріпость * ідольську звоюва́ли * і ся́ють завжди́ * як світи́ла розу́мні. * Тому́ про́сять безпереста́нно * Бо́га, всіх Влади́ку, * про спасіння душ на́ших.
Слава, і нині: богородичний:
Гаря́ча засту́пнице * і неперемо́жна, * надіє пе́вна і непости́дна, * стіно́ і покро́ве і при́стане * тих, що прибіга́ють до Те́бе, * Приснодіво Чи́стая, * Си́на Твого́ і Бо́га * блага́й з Ангелами, * мир да́ти світові, і спасіння, * і вели́ку ми́лість.
Прокімен, глас 4: Візва́ли пра́ведні – і Госпо́дь почу́в їх, * і від усіх скорбо́т їхніх ви́зволив їх. (Пс 33:18)
Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, * та од усіх них ви́зволить їх Госпо́дь. (Пс 33:20)
Євангеліє від Матея, 36 зач., 10:16-22
Після Псалма 50, за грецьким уставом, на глас 2:
Слава: Твоїх Му́чеників моли́твами, * Ми́лостивий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в наших.
І нині: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* Милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в наших.
Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, по вели́кій ми́лості Твоїй, і по мно́жеству щедро́т Твоїх мене́ з беззако́ння мого́.
Стихира, глас 2:
Прийдіте, возра́дуємося Го́сподеві * в па́м’яті страстоте́рпців, о святолю́бці! * Прийдіте, оспіва́ймо таїнстве́нно, восхваля́ючи стражда́льців Христо́вих, * що ома́ну ідольську віддали́ на поги́бель * і Христа́ по́серед суди́лища я́сно проголоси́ли. * Тим-то, о всеблаже́нні і багатостражда́льні, * не припиня́йте моли́тися за ду́ші на́ші.
Канон мученикам, творіння Теофана, глас 1,
у первотворі має акростих
Σέργιον ἀθλοφόρον καὶ Βάκχον ἀοίδιμον ᾄδω.
(Сергія страстотерпця і Вакха приснопам’ятного оспівую.)
Пісня 1. Ірмос:
Твоя́ перемо́жна десни́ця Богодосто́йно в кріпості просла́вилась: вона́ бо, Безсме́ртний, як усемогу́тня, сте́рла супроти́вни-ків, ізраїльтя́нам же путь нову́ в глибині прокла́ла.
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Σ] Се́ргію, уго́днику Христо́вий, що взяв співмолільником і помічнико́м Ва́кха приснопа́м’ятного, з яки́м по́двиг богому́дро зверши́в єси́, сло́во му́дрости мені, що вас оспівую, дару́йте.
[Ε] На непору́шній Христо́вій ске́лі віри, святі му́ченики, поста́вивши осно́ву, на твердо́му підніжжі міцно стоячи́, заборо́лами й ве́жами благоче́стя ви яви́лися.
[Ρ] Мо́вам Христа́ вірячи і на Ньо́го неухи́льно й пи́льно ди́влячись, ви знева́жили вся́ке мину́ще марносла́вство, святі, сла́ви ж вічної пожада́нням були́ охо́плені.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
[Γ] Позба́влені ра́ди Христа́ о́дягу ро́ду, і батьківщини, й че́сти, – ви весели́лися, і вбра́ні в жіно́чі одежи́ни, – му́жньо і му́дро в оде́жу нетління світло зодягну́лися.
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків Амінь.
[Ι] Богородичний: Вблага́й, Богома́ти, щоб ми́лостивим до вірних і прихи́льним був Той, Хто прийшо́в до нас тіле́сно, Сло́во, що Його́ зроди́ла Ти; бо в Тобі клопота́льницю й спасіння здобули́ ми.
Катавасія, глас 4: Відкри́ю уста́ мої – і напо́вняться Ду́хом, і сло́во ви́дихну Цари́ці Ма́тері, і явлю́ся світло торжеству́ючим, і оспіва́ю ра́дісно Її чудеса́.
Пісня 3. Ірмос:
Єди́ний, що зна́єш не́міч єства́ сме́ртних і о́браз його́ милосе́рдно прийня́в, опоя́ши мене́ з висоти́ си́лою, щоб голоси́ти до Те́бе: «Свят одуше́вленний храм невимо́вної сла́ви Твоє́ї, Чоловіколю́бче!»
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Ο] Єди́ний, що як Бог відає все раніше буття́, ба́чачи ни́ні ва́ше до Ньо́го устремління, сло́вом му́дрости і Боже́ственного знання́, і твердо́ю во́лею ще́дро спо́внив вас, як Своїх во́їнів, блаже́нні.
[Ν] Зако́нно зво́ливши, уго́дники Христо́ві, постражда́ти, ви тлінну і пли́нну сла́ву, і світ уве́сь, і світоде́ржця по́мислом богому́дрим знена́виділи, страстоте́рпці му́ченики, в любо́ві до Сотвори́теля.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
[Α] Пречи́стими зле́тами ума́ стоячи́ ни́ні пе́ред Бо́гом, і су́щим там бли́ском наповня́ючись, і невимо́вним блаже́нством я́вно насоло́джуючись, тих, що вас ушано́вують, від на́пастей, страстоте́рпці, ізбавля́йте.
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків Амінь.
[Θ] Богородичний: Ада́м, яко́го пе́рше смерть держа́ла, ни́ні ізба́вився Наро́дженням від Те́бе, єди́на Богоневісто: Ти бо істинно іпоста́сне Життя́, з’є́днане по іпоста́сі з тілом, Чи́стая, по́над приро́ду і сло́во породи́ла.
Катавасія: Твоїх піснесло́вців, Богоро́дице, живе́ і цілю́ще Джерело́, що хор собо́ю утвори́ли, духо́вно утверди́, в Боже́ственній Твоїй сла́ві – вінців сла́ви сподо́би.
Сідальний, глас 8. Под. Премудростію:
Вшану́ймо цвіт вірних, * розу́мні перли́ни Госпо́дні і страстоте́рпців * – му́чеників Се́ргія і Ва́кха, * що во́рога ома́ну * му́жньо подола́ли * і всю ідолів кріпость зруйнува́ли. * Тим-то, досто́йно з небе́с вінці перемо́ги прийня́вши, * вони́ з а́нгелами єдна́ються у хо́рі. * До них з вірою закли́чмо: * «Моліте Христа́ Бо́га * прови́н відпу́щення дарува́ти * тим, що святку́ють з любо́в’ю святу́ па́м’ять ва́шу!»
Слава, і нині: богородичний:
В хитроспле́тені на́пасті * ви́димих і неви́димих ворогів упа́вши, * бу́рею одержи́мий я незліче́нних гріхів моїх * і, мов до мого́ гаря́чого засту́пництва й покро́ву, * прибіга́ю, Чи́стая, * до пристано́вища Твоє́ї бла́гости! * Тим-то, Пречи́стая, моли́ся горли́во * до Вопло́ченого з Те́бе без сімені за всіх рабів Твоїх, * що безнаста́нно Тебе́ блага́ють, Богоро́дице Пречи́стая; * повсякча́с моли́ Його́ * гріхів відпу́щення дарува́ти * тим, що оспівують достойно славу Твою.
Пісня 4. Ірмос:
Тебе́, як го́ру, благода́ттю Боже́ственною отінену, Авваку́м, угле́дівши прозорли́вими очи́ма, передріка́в, що з Те́бе ви́йде Святи́й Ізра́їлів для спасіння на́шого й оно́влення.
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Λ] Світи́ла два, із За́ходу возсія́вши, зверши́ли похід про́ти нечести́вця, що тоді держа́в зе́млю, а прийшли́ до Твого́ Схо́ду, Хри́сте, світлоно́сного і спаси́тельного.
[Ο] Ні меч, ні вого́нь, ні гоніння, ні ра́ни від бичів не відлучи́ли вас від благочести́вого перекона́ння в Бо́зі; ви бо ра́ди Ньо́го погорди́ли життя́м скінче́нним, досто́йні сла́ви, і прийня́ли соло́дкість блаже́нну та непромина́льну.
[Φ] Світи́ла спра́вді неома́нливі твердь Це́ркви Христо́вої опромінюють світлом Боже́ственного ся́йва і ду́ші благочести́вих звеселя́ють, чуде́с про́мені випуска́ючи.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
[Ο] Вакх боже́ственний і пречудо́вий Се́ргій з річним круго́бігом ревни́телів та мучениколю́бців на бенке́т духо́вно призива́ють, свої до́блесні дія́ння підно́сячи.
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків Амінь.
[Ρ] Богородичний: Меч, що охороня́в врата́ Еде́му, поступа́ється ни́ні вірним: і прийма́є їх світло, ба́чачи окро́пленими Чесно́ю Кро́в’ю із Твого́ ло́на Рожде́нного, Всенепоро́чная, і благода́ттю.
Катавасія: Возсіда́ючи у сла́ві на престо́лі Божества́, на хма́рі легкій прийшо́в Ісу́с Пребоже́ственний, носи́мий Нетлінною доло́нею, і спас тих, що взива́ють: «Сла́ва, Хри́сте, си́лі Твоїй!»
Пісня 5. Ірмос:
Ти, що просвіти́в бли́ском прише́стя Твого́, Хри́сте, й опромі-нив Хресто́м Твоїм світу кінці, світлом Твого́ Богопізна́ння просвіти́ серця́ тих, що правосла́вно оспівують Тебе́.
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Ο] Прогна́вши облу́ду озбро́єнням істини і наси́льство мучи́телів з тве́рдістю перетерпівши, ви й перемо́жцями ста́ли, у Христа́ вінча́вшись, і ни́ні досто́йно радієте.
[Ν] Укріплена нездола́нною си́лою і благода́ттю Тро́йці, дво́йця му́чеників повали́ла кня́зя те́мряви та йому́ підневільних, врято́вана від їх облу́ди.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
[Κ] Терпінням, і му́жністю душі, і тве́рдістю по́мислу сла́вна дво́йця му́чеників переве́ршила всю гірку́ лють гони́телів і з а́нгелами оселя́ється.
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків Амінь.
[Α] Богородичний: Зійшла́ Ти над світом, Богома́ти, як світа́нок незахіднього Со́нця істинної справедли́вости, но́сячи на рука́х З’є́днане пло́ттю по іпоста́сі; тому́ Тебе́ всі прославля́ємо.
Катавасія: Здивува́лось небе́сне й земне́ Боже́ственній сла́ві Твоїй: Ти бо, не зна́вши подру́жжя, Діво, носи́ла єси́ в утро́бі над усім Бо́га і зроди́ла єси́ Безлітнього Си́на, всім, хто оспівує Тебе́, – ми́ру Пода́теля.
Пісня 6. Ірмос:
Обняла́ нас оста́ння безо́дня, нема́, хто ізба́вив би: вважа́ють нас за ове́ць зако́лення. Спаси́ наро́д Твій, Бо́же наш; Ти бо – кріпость не́мічних і ви́правлення!
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Ι] Мо́щі му́чеників ря́сно вито́чують стру́мені зцілень. Зачерпнімо з них стара́нно, вірні, і страстоте́рпців ублажімо: сла́вного Се́ргія і Ва́кха вічнохва́льного.
[Β] Нена́видячи спільну осе́лю з беззако́нними й облу́ди не перено́сячи, Небе́сну по́дорож благодосто́йно прохо́дили Се́ргій і Вакх – і Христо́вої досягли́ при́стані безбу́рної.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
[Α] Відчиня́ються страстоно́сцям-му́ченикам врата́ Небе́сні, благоговіючи пе́ред стражда́нням свяще́нним, подібним до Бо́га на́шого зара́ди благода́ті і зда́тним проганя́ти де́монські полки́.
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків Амінь.
[Κ] Богородичний: По пра́ву Тебе́ Ма́тір’ю Бо́жою, Пречи́стая, розду́муючи, проголо́шуємо: Безнача́льного бо Си́на Єдиноро́дного, що возсія́в пе́ред віка́ми від Отця́, непоясне́нно, Діво, породи́ла Ти!
Катавасія: Боже́ственне оце́ і всіма́ шано́ване справля́ючи свя́то, Богому́дрії, Богома́тері, прийдіте, рука́ми запле́щемо, од Не́ї зро́дженого Бо́га просла́вимо.
Кондак, глас 2. Под. Вишніх іщя:
Ро́зум на ворогів му́жньо ополчи́вши, * ви всю їх облу́ду зруйнува́ли * і перемо́гу з висоти́ прийня́ли, * му́ченики всехва́льні, * одноду́мно взива́ючи: * «До́бре і кра́сно – бу́ти з Христо́м!»
Ікос:
На небеса́х, Хри́сте, живу́ть Се́ргій і Вакх, і Боже́ственним світлом від Те́бе наповня́ються; мене́, що в пітьмі невідання ходжу́, насти́гни ско́ро і від при́страстей геть відведи́, єди́ний Безсме́ртний, оде́жу незнище́нности мені зісла́вши, щоб я у світлих ри́зах їх світлоно́сне свя́то оспіва́в і взива́в до Те́бе, Го́споди: * «До́бре і кра́сно – бу́ти з Христо́м!»
Пісня 7. Ірмос:
Тебе́, Богоро́дице, як духо́вну піч розгляда́ємо ми, вірні; бо як трьох о́троків спас Превозноси́мий, так цілий світ обнови́в у Твоїм ло́ні хва́льний Бог отців і препросла́влений.
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Χ] Ра́дуйся, дво́йце страстоте́рпців сла́вна! Ра́дуйся, ти бо мучи́телів погро́зи світло перемогла́! Ра́дуйся, ти бо зверши́ла біг блаже́нний! Ра́дуйся, пожи́во, що за́вжди всере́дині перебува́єш! Ра́дуйся, ти, що я́вно предстоїш Бо́гові, богоблаже́нна!
[Ο] Всесвітлими по землі хо́дячи, ви о́чі де́монів та ли́ця гони́телів, му́ченики, затьма́рили світлом благода́ті і промінням стражда́ння, оспівуючи хва́льного Бо́га і препросла́вленого.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
[Ν] Одушевле́нними хра́мами Бо́га Живо́го бу́дучи і живучи́, стражда́льці, істинно си́лою Хреста́ укріплювані, ви полк неприя́телів здола́ли, всеблаже́нні, Кріпкого у би́твах Бо́га пісня́ми восхваля́ючи.
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків Амінь.
[Α] Богородичний: Пречи́стим Хра́мом ста́ла Ти і пресвяти́м Киво́том, прийня́вши Творця́ Неописа́нного і Неося́жного в ло́ні Твоє́му вмісти́вши – хва́льного Бо́га отців і препросла́вленого.
Катавасія: Не послужи́ли творінню Богому́дрі за́мість Сотвори́теля, але́, вогне́нну загро́зу му́жньо подола́вши, ра́дувалися, співа́ючи: «Преоспіваний отців Госпо́дь і Бог, благослове́н єси́!»
Пісня 8. Ірмос:
В печі о́троки Ізра́їльські нена́че в горни́лі красо́ю благоче́стя чистіше від зо́лота блистіли, промовля́ючи: «Благословля́йте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода, оспівуйте і превозносіте по всі віки!»
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Ο] Ти, що росо́ю в дре́вності о́трокам по́лум’я прохолоди́в, укріпи́ Твоїх му́чеників, що стоя́ть у по́двигах, співа́ючи: «Благословля́йте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода, оспівуйте і превозносіте по всі віки!»
[Ι] Отру́йні і душепогу́бні ле́стощі мучи́телів розу́мно страстоте́рпці відхили́ли, Христо́ві взива́ючи й співа́ючи: «Благословля́йте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода, оспівуйте і превозносіте по всі віки!»
[Δ] Дійсних хорони́телів нам, Се́ргія і Ва́кха – спра́вжніх вінцено́сців Христо́с показа́в, що охороня́ють і співа́ють: «Благословля́йте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода, оспівуйте і превозносіте по всі віки!»
Благословім Отця́ і Си́на і Свято́го Ду́ха, Го́спода.
[Ι] Ви́рівняй мою́ сте́жку чесно́т, Влади́ко Хри́сте, моли́твами му́чеників, і сподо́би щироду́шно Тобі взива́ти: «Благословля́йте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода, оспівуйте і превозносіте по всі віки!»
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.
[Μ] Богородичний: Блаже́нною велича́ю Тебе́, істинну Бо́га на́шого Ма́тір, «ра́дуйся!» прино́сячи з а́нгелом Тобі, Чи́стая, Всенепоро́чная Влади́чице; Тебе́ бо спра́вді всі творіння, Діво, благословля́ють і превозно́сять по всі віки.
Приспів: Хва́лимо, благословимо́, поклоня́ємося Го́сподеві, оспівуючи і превозно́сячи Його́ по всі віки.
Катавасія: Отроків благочести́вих у печі Різдво́ Богоро́диці спасло́; тоді да́не в о́бразі, а ни́ні у дійсності, – вселе́нну всю підніма́є співа́ти Тобі: «Го́спода оспівуйте, діла́, і превозносіте Його́ повік-віки!»
Пісня 9. Ірмос:
Образ чи́стого наро́дження Тобо́ю показа́ла купина́, вогне́м па́лена і неопа́льна. І ни́ні на нас розлю́чену піч на́пастей загаси́ти мо́лимо, щоб ми Тебе́, Богоро́дице, безнаста́нно велича́ли.
Приспів: Святі му́ченики Се́ргію і Ва́кху, моліть Бо́га за нас.
[Ο] Всьо́го Христа́ ви здобули́, бо світ весь ра́ди Ньо́го зоста́вили! І ни́ні, му́ченики, вступа́єте у володіння Небеса́ми, ба́чачи хо́ри ви́шніх Сил і мужів блаже́нних світлість.
[Ν] «Дає́ш сою́з прекра́сний тим, що похвали́ з любо́в’ю Тобі прино́сять, благода́ть з висоти́ і прови́н відпу́щення», – моли́ли ви єди́-ного Співчутли́вого, до Яко́го поспіша́ючи, призе́мленими погордува́ли.
[Α] Бли́ском Трися́йного Божества́ просвічені, нездола́нні му́ченики відки́нули ома́нливе багатобо́жне безбо́жжя і пе́ред мучи́телями страх; і ни́ні насоло́джуються нетлінною ра́йською соло́дкістю.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
[Δ] До́брий біг зверши́вши, а благочести́ву віру зберегти́ постара́вшись, ви непору́шне удосто́їлися прийня́ти Ца́рство, пресла́вні му́ченики, діаде́мою краси́ та пишно́ти увінчані.
І ни́ні і повсякча́с, і на віки віків Амінь.
[Ω] Богородичний: О, по́над ро́зум чудеса́ Твої! Бо Сло́во Бо́же, що пло́ттю ста́ло, Ти єди́на породи́ла надприро́дньо, Ма́ти Діво, – Того́, Хто всесвіт Боже́ственним за́мислом му́дро вде́ржує, і направля́є, і скріпля́є.
Катавасія: Всяк, на землі ро́джений, хай звору́шиться, Ду́хом просвічений; хай торжеству́є і Безпло́тних Умів єство́, вшано́вуючи свяще́нне преста́влення Богома́тері, і хай викли́кує: «Ра́дуйся, Всеблаже́нная Богоро́дице, Чи́стая Приснодіво!»
Світильний. Под. Учеником:
Світлопромінну дво́йцю страстоте́рпців – Се́ргія і Ва́кха похвалімо: вони́ бо на́ступи ран перетерпіли і низложи́ли горди́ню всезло́бного мучи́теля – Тро́їчною си́лою.
Слава, і нині: богородичний:
Від Херуви́мів яви́лася славнішою і від Серафи́мів поста́ла ви́щою, Бо́га зроди́вши Вопло́ченого, земни́м же показа́ла, як ступа́ти на пра́ві стежки́, що приво́дять до спасіння.
На Хвалитних стихири на 4, самогласні, глас 1. Германа:
По-Дави́довому взива́ли Се́ргій і Вакх му́ченики: * «От, що кра́ще або́ що миліше, ніж коли́ живу́ть брати́ у зго́ді?» * – зв’я́зувані не приро́дною любо́в’ю, * але́ по́двигом віри. * Тому́ святі во́рога подола́ли * і, Хрест узя́вши, за Христо́м послідували, * і мо́ляться Царе́ві і Бо́гу, * щоб даро́вано ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.
Глас 3:
Що кра́ще і що миліше, * ніж брате́рська ду́мка му́чеників Твоїх, Го́споди; * бо кого́ пло́тська приро́да брата́ми не вчини́ла, * тих віра братолю́бна зму́сила обду́мано прийти́ аж до кро́ви. * Бо́же, моли́твами їх поми́луй нас.
Глас 4. Анатолія:
По-проро́чому, зі святи́ми зібра́вшись, * піснею взива́ймо: * «От, що кра́ще або́ що миліше, * ніж коли́ живу́ть брати́ у зго́ді?» * Не вна́слідок споріднености, * але́ є́дністю віри Свято́го Ду́ха: * бо тлінне все відки́нули, * взя́ли Хрест на пле́чі і послідували за Христо́м * Се́ргій і Вакх, хоро́брі му́ченики. * І, сміли́вість на Небеса́х здобу́вши, * мо́ляться Йому́ за нас, * щоб зіслано нам вели́ку ми́лість.
Слава: глас той же:
Се́ргій, що взу́вся у гото́вість благовістува́ння ми́ру * – у взуття́ із цвя́хами, * кро́в’ю, що з ніг текла́, * осліпи́в змія, яки́й підстеріга́в п’яту́ на́шу, * і свідо́цтва віне́ць прийня́в. * Тому́ моли́твами його́, Хри́сте Бо́же, * прицвяху́й стра́хом пе́ред Тобо́ю пло́ті на́ші, * і поми́луй нас.
І нині: богородичний:
Свіче́ незга́сна, * Престо́ле пра́ведний, * Пречи́стая Влади́чице, * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Переклад змінних частин на Утрені
Андрія Протопсалта.
