Апостолів дорогу доброчесності наслідував, священномучениче Теодоре, як пастир добрий, оберігав паству Христову, душу віддав за неї, безбожними убитий був ти, блаженний, і відійшов у радість вічну, ранами прикрашений, багатотерпеливий, вінок слави прийняв ти від Агнця Божого, Його ж моли за спасіння душ наших. Такими словами тропаря молимось у день пам’яті блаженного священномученика Теодора Ромжі. У тропарі блаженному священномученику знаходимо основні відомості про його життя: це був єпископ (пастир, що наслідував дорогу апостолів), мученик (душу віддав за паству), який постраждав за безбожного комуністичного режиму (безбожними убитий). Кондак святому подає ще деякі уточнення про блаженного Теодора, а саме, що він звершував єпископське служіння на землях Карпат: Як цвіт прагне сонця, так і ти полюбив Сонце правди, Христа Бога. Землю Карпатську, як пастир ревний, доброчесної мудрості навчав, і покору найглибшу життя показав ти. Як камінь віри дорогу безбожну перекрив, як перлина дорогоцінна терпіння до крові прийняв, сьогодні із зворушенням почитаючи, взиваємо тебе, священномучениче Теодоре, молися за наші грішні душі перед Престолом Всевишнього.
У тропарі та кондаку на честь блаженного священномученика ще більше, ніж самих біографічних відомостей про нього, знаходимо прославу його чеснотливого життя. Він той, хто любив Христа щоденно і дужо (як цвіт прагне сонця); той, хто наслідував дорогу доброчесності апостолів, тобто звершував направду доброчесно найвище служіння у Церкві – єпископство (єпископи є наслідниками апостолів) і навчав повірених йому людей цієї доброчесності (землю Карпатську доброчесної мудрості навчав); той, хто був пастирем добрим вслід за своїм Учителем – Христом; той, хто у найвищому церковному служінні зберігав покору (покору найглибшу життя показав); той, хто оберігав паству Христову, аби вона не зрадила своєї віри під натиском безбожного режиму (як камінь віри дорогу безбожну перекрив); той, хто віддав душу (тобто життя) за свою паству, аби показати їй приклад вірності Христові та Його Церкві; той, хто як перлина дорогоцінна терпіння до крові прийняв та відійшов у радість вічну, ранами прикрашений (постраждав двічі: пережив замах, після якого із значними ранами був госпіталізований, а потім був отруєний там же, на місці госпіталізації); як той, хто був справді блаженний і багатотерпеливий та прийняв вінок слави від Агнця Божого.
У літургійних текстах тропаря та кондака багато сказано про життя та чеснотливість блаженного священномученика Теодора Ромжі, однак вартує ще додати, що ця людина умістила свої успіхи у чеснотах та подвиги у вірі в доволі короткий проміжок часу, так як владика Карпатської землі був убитий у молодому віці. Справді, як каже кондак, зі зворушенням, почитаємо пам’ять святого нашої землі і фактично наших часів.
Марія Ярема
