LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

Жировицька Богородиця

Таїнство чудне бачу і преславне

Ikona RizdvaТаїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його оспівуючи, величаємо. Це слова ірмосу свята Різдва Христового, які чуємо у святій Літургії замість «Достойно є воістину…».

Різдвяний ірмос начебто сам себе пояснює. Усе, що бачимо у Різдві Господа, є більшим, ніж просто земною реальністю, є таїнством чудним і преславним. Вертеп не є просто вертепом, а є небом. У день Різдва вертеп став небом, хоча у всі попередні дні був просто вертепом – земною печерою, пристановищем для господарських тварин. Діва не є просто дівою, а є престолом херувимським (херувими носять у собі знання Бога; престол херувимський – почесний титул того, хто носить Бога, Його знає). У день Різдва Діва Марія стає престолом херувимським, не таким, як була раніше. Раніше Вона носила Бога у глибині свого серця, потім також у глибині свого лона, а у Різдві торкається і носить Його руками, споглядає очима, годує грудним молоком. Ясла не є просто яслами, а є вмістилищем невмістимого Христа Бога. У день Різдва ясла стали вмістилищем Невмістимого, вмістили у собі Все (Бога, Який є Всім), хоча попередньо не могли вмістити у собі навіть сіна у такій кількості, щоб робити навіки ситою бодай одну тварину. Вертеп, Діва, ясла – усе стало оповите таїнством чудним і преславним, коли з’явився Христос Бог.

Що спільного між вертепом і небом, між людиною і херувимами, між яслами і Богом? Лише невимовна Божа воля могла поєднати земне з небесним, тлінне з нетлінним, часове з вічним. Чому Бог захотів поєднувати непоєднуване, сходячи на землю? Чому хотів принести небо у тваринний вертеп, а не в людську господу? Чому народився від Діви, яка не знала чоловіка, а не від чоловіка та жінки? Чому хотів бути покладений в ясла, а не на ліжко? Ми не знатимемо до кінця відповіді на ці питання, бо все це по праву є таїнством чудним і преславним. Знаємо лише, що Бог з усіх можливостей, які мав (а в Бога абсолютна безліч можливостей), вибрав найкращу. Чомусь найкращим було прийти вбого, смиренно, не порушуючи дівицтва і даруючи материнство. Такий прихід Бога на землю був найкращим для Діви та Її опікуна, для вифлеємлян, для всіх мешканців вселенної, які були, є і будуть.

Бог невловимий, непоясненний, непередбачуваний, невмістимий, а Його сходження на землю як могло би бути поясненним? Ми покликані однак не пояснити це таїнство, а бачити його – чудне і преславне, радіти ним, спасатися ним.

Марія Ярема

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі