У неділю, 5 лютого 2017 року, вперше в історії УГКЦ в Італії відбулася проща українців до гробу св. свщмч. Валентина у місті Терні, в якій взяла участь чисельна група паломників (160 осіб) з української парафії свв. Сергія і Вакха в Римі.
За словами організаторів паломництва, «основною метою прощі було гуртування української молоді в Італії, молитва за добрі майбутні подружжя та за ті сім’ї, які через трудову міграцію знаходяться в тимчасовому вимушеному розлученні». Організатори водночас зазначають, що однією з цілей прощі було також «пригадування чеснот ранньохристиянського мученика, св. Валентина, єпископа Інтерамнського (нині місто Терні), як покровителя саме християнської подружньої любові, та належне молитовне святкування його пам’яті «на відміну від сучасного, нерідко нехристиянського, трактування “Валентинового дня”».
По дорозі до Терні прочани з Рима відвідали Мармуровий водоспад (Cascata delle Marmore) в околицях міста Терні, а після прибуття до базиліки св. Валентина молилися з іншими паломниками з усієї Італії Архиєрейську Божественну Літургію, яку очолив преосвященний владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії.
Перед Літургією усіх присутніх привітав місцевий єпископ, Джузеппе П’ємонтезе, парох і місцева громада.
Звертаючись до чисельно присутніх молільників, владика Діонісій наголосив на трьох рівнях любові, які повинні панувати в сім’ї: любов-кохання, тобто «ерос», любов-дружба, «філія», та вищий рівень любові – любов доброчинна, жертовна, некористолюбна «агапе». Проповідник зауважив: «Християнське подружжя покликане до того, щоб охоплювати всі три види любові: кохання, дружність і доброчинність. Якщо подружжя основане тільки на коханні «ерос», воно скоро розірветься. Подружжя триває довше, якщо воно, окрім кохання-еросу, збудоване також і на рівні дружності, коли молодята мають ті самі захоплення, коли між ними є щирість і довір’я. Але ця любов дружби ще не визначальна для християнського подружжя. Може зайти зневіра і недовіра, а навіть зрада, і подружжя може розпастися. Проте любов доброчинна – «агапе» – має здатність зростати. Ця любов не має меж! Нерозривність подружжя випливає з самої природи доброчинності і жертовності. Тому християнське подружжя саме по собі є нерозривне, і в ньому перебуває Ісус Христос своєю любов’ю».
Після Літургії архиєрей уділив кожному своє благословення через мирування єлеєм, освяченим на мощах свщмч. Валентина. Також кожен прочанин міг помолитися біля гробу св. Валентина і відвідати місце першого його поховання.
У прощі взяла участь також пані Тетяна Іжевська, Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі.
Українське паломництво завершилося святковим концертом на прилеглому до базиліки стадіоні. У ньому взяли участь українська молодь Італії та самодіяльні колективи різних українських громад.
Читати також:
Паломництво українських іммігрантів до гробу святого Валентина у місті Терні
