В середу перед Пальмовою (Квітною) неділею ввечорі
(вступ)
«Марту і Марію, вірні, наслідуючи, до Господа пошлім божественні діяння, як благання, щоб Він, прийшовши, воскресив наш ум, що мертвий лежить страшно у гробі недбалости, нечулий, страху божественного нітрохи не відчуває і сил життєвих нині не має, і закличмо: Поглянь, Господи, і так, як друга Твого Лазаря тоді, Щедрий, предстанням страшним воздвиг єси, так усіх оживотвори, Подателю великої милости».
(Стихира посної тріоді на «Господи, взиваю»)
Порівняти стихиру з уривком Євангелії від Йоана 11,1-17
(роздуми)
Як вступ до сьогоднішнього читання: Книга Буття 32-42 та 44 розділи
З книги Буття: Коли ж Йосиф прийшов додому, піднесли йому гостинця, що його мали з собою, і поклонилися йому лицем до землі. Тоді він спитав їх про здоров'я та й сказав: Чи здужає ваш батько старенький, про якого ви мені говорили? Чи він живий ще? Вони відповіли: Здоров раб твій, наш батько; він ще живий, і схиливши голови, поклонились до землі. А він, підвівши свої очі, побачив Веніямина, свого брата одноматірного, та й питає: Чи це ваш найменший брат, що про нього ви мені казали? і додав: Бог нехай милує тебе, мій синку! І хутенько вийшов, бо серце його зворушилось на вигляд брата і сльози зависли на очах його; він пішов у світлицю й там заплакав. По тому ж, умивши собі обличчя, вийшов, переміг себе й каже: Подавайте лишень страви.
Тут Йосиф не міг себе стримати перед усіма, які стояли коло нього, і закричав: Виведіть усіх від мене! І не зосталося при Йосифові нікого, коли він признавався своїм братам. І заплакав він уголос так, що почули єгиптяни й почув дім фараона.
Та й каже Йосиф до братів своїх: Я, - Йосиф! Чи ще живий мій батько? Та брати його не могли йому відповісти, бо стривожились перед ним. А Йосиф каже до своїх братів: Приступіть лишень до мене. І вони приступили. Та й каже він знову: Я, - Йосиф, ваш брат, якого ви продали в Єгипет. Але ви тепер не завдавайте собі жалю і не ятріть себе, що продали мене сюди: на те бо, щоб зберегти вас при житті, Бог послав мене перед вами Оце ж два роки голоду на землі, а ще п'ять років не буде ні оранки, ні жнив. Бог послав мене перед вами, щоб зберегти на землі решту вас і врятувати життя ваше великим рятунком. Отож не ви мене сюди послали, а Бог; він і зробив мене батьком фараонові, владикою всього його дому та управителем усього Єгипетського краю. Поспішайте ж та до мого батька і скажіть йому: Так говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене владикою всього Єгипту; прийди до мене, не гайся! І осядешся в краю Гошен та й будеш біля мене, ти і твої діти й діти дітей твоїх, і твої отари й стада твої і все, що в тебе. Я буду там утримувати тебе, - ще бо п'ять років буде голод, - аби не потрапив ти в злидні, ти й твоя родина і все, що є в тебе. Ось бачите на власні очі й бачить Веніямин, брат мій, на власні очі, що це я своїми устами говорю до вас. Ще повідайте моєму батькові про всю мою славу в Єгипті та про все, що ви бачили, й поспішіть та приведіть сюди мого батька. Тоді припав він на шию Веніяминові, своєму братові, та й заплакав. А й Веніямин плакав на його шиї. Далі обцілував усіх своїх братів і плакав їм на шиї. А після того розмовляли брати з ним. В палатах же фараонових розповсюдилася чутка, що прибули брати Йосифа. Зраділи на те фараон та і його слуги. І каже фараон до Йосифа: Скажи своїм братам: От що зробіть - нав'ючте вашу скотину та й вибирайтесь і йдіть у Ханаан-край (Бут. 43, 26-31; 45, 1-17).
(коментар)
Помолімося на завершення молитву св. Єфрема Сиріна, по можливості з доземними поклонами
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене (Доземний поклін).
Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму (Доземний поклін).
Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь (Доземний поклін).
Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів).
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь (Доземний поклін).
Благословенного всім вечора середи!
Слава Ісусу Христу!
