Українські прочани з Риму взяли участь у четвертій спільній прощі українців з Італії, Іспанії та Франції до відпустового Марійського місця Люрду, що у Франції. Триденна проща (31 жовтня – 2 листопада) до святого місця в Франції відбулася з благословення Преосвященного Владики Діонісія (Ляховича), Апостольського Візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, та була організована священиками-капеланами, що душпастирюють в Італії, Іспанії та Франції. Групу прочан з Риму в паломництві до Люрду очолив ієрей Іван Кулик, настоятель храму Свв. Сергія і Вакха. Цьогорічна проща українців до Люрду була присвячена 25-тій річниці виходу УГКЦ з підпілля та молитві за мир в Україні.
Перебування українських прочан у Люрді було насичене духовною програмою: спільна та приватна молитва на святому місці, Архиєрейська Божественна Літургія в церкві Святої Бернадетти та Архиєрейська Божественна Літургія біля Печери, де відбувалися з’явлення Пресвятої Богородиці. Українські паломники брали участь у вечірньому поході зі свічками та у міжнародній молитві на вервиці. У рамках прощі паломники мали можливість відвідати храми та місця, пов’язані з життям Святої Бернадетти Субіру. Невід’ємною частиною перебування у Люрді була купіль у святій воді, молитовне розважання над стражданнями Господа Ісуса Хресною Дорогою.
Проповідуючи до українських мігрантів під час Архиєрейської Літургії у суботу, владика Діонісій зосередився над духовними роздумами про значення 25-річного ювілею виходу УГКЦ із підпілля, як також значення молитви за мир та спокій в Україні.
«Наша Церква вийшла з підпілля тому 25 років… І хто міг би повірити, що таке станеться, адже військова потуга Радянського Союзу жахала цілий світ. Але навіть репресія органів КДБ і Сибіри не подолали Божої сумирної любові. Тому св. Апостол Павло у листі до Римлян каже: «Коли Бог за нас, хто проти нас… Хто нас відлучить від Христової любові? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?…» Отже, сьогодні на руки Богородиці складаємо нашу подяку за вихід Церкви на волю.
Але нема нам як сповна радіти, зараз знову війна. Сили пекла знову зворухобилися. Ідоли влади, чужа навала знову п’є кров невинних людей. Повторюється те, про що колись Андрей Шептицький писав під час Другої світової війни: «Світ гине з браку любові, гине з людської ненависті. Тому не переставаймо благати Всевишнього про рясні, теплі дощі Його святої благодаті з неба» (А. Шептицький, «Не убий», Львів, 21.11.1942).
І в цьому тривожному часі нашої історії ми чуємо слова благодаті Ісуса Христа, проголошені в щойно прочитаному уривку із Євангелія від Івана: «Мир залишаю Вам, мій мир даю Вам; не так як світ дає, даю Вам його».
… Господь збудував своє шатро серед людей. Ісус став одним із нас! Якщо бомблять наше шатро, бомблять і Його. Він, отже, страждає разом з нами! Він дуже близько нас! Він з нами поділяє долю; Він «з нами Бог», зокрема в цих історичних подіях. І таке сталось з Ним, що Його засудили на смерть як революціонера... Його вбили, як убивають наших братів. Тож, якщо падуть бомби на Його і на наше шатро, то не означає, що Він стирає із землі зло, але поділяє його з нами, одночасно міняючи його значення, здійснює преображення. З темряви виходить світло! З тіні смерті – життя! З народу, який не знав, ким він є, постає справжній народ – український народ, збуджується зі сну нова Україна! Зроджуються герої, які віддають своє життя за братів, за народ!
Сьогодні наша молитва – це наш крик за мир! «Щоб вибухнув мир, а не війна; щоб більше ніколи не було війни», – як закликає світ Папа Франциск! (13.03.2014)», – зазначив Апостольський Візитатор.
Цього ж дня ввечері паломники молилися Молебень до Богородиці на подвір’ї українського храму, збудованого 30 років тому зусиллями української еміграції. Очолив моління владика Діонісій, який у своїй проповіді поділився із присутніми духовними роздумами про вміння погоджуватись із Божою волею саме тоді, коли доводиться щось втрачати: «Чи не найкращим прикладом у погодженні власної волі із волею Божою є для нас Марія, до Якої ми сьогодні так численно прибули із різних куточків Італії та Іспанії? Пресвята Богородиця втрачає Єдинородного сина, але до кінця свого земного життя зберігає витривало своє: “Так, Господи”».
У неділю на проповіді Апостольський Візитатор, підсумовуючи попередні роздуми про мир, звернувся молитовно до Богородиці зокрема ось такими словами: «Дякуємо тобі, Маріє, за дар свободи для нашої Церкви! За ювілей 25-ліття виходу з підпілля! Просимо в тебе Божого миру для наших сердець, Божого миру для українського народу! Під Твій Покров, Маріє! Амінь!»
Спільна проща українських іммігрантів Італії, Іспанії та Франції до Люрду є чудовою нагодою молитовного єднання українців, які проживають в цих країнах.
За матеріалами: http://www.chiesaucraina.it/
