В неділю, 4 травня 2014 р., в українській церкві Свв. Сергія і Вакха в Римі відслужив першу Божественну Літургію новоієрей Андрій Вахришев. Отець Андрій був рукоположений на священика Блаженнішим Патріархом Святославом (Шевчуком), Главою УГКЦ, 26 квітня 2014 р., в римській базиліці Санта Марія ін Трастевере.
Новоієрей народився 18 січня 1980 року у селі Липівка Тисменицького району Івано-Франківської області, там і навчався у школі. Після дев’ятого класу поступив до училища ПТУ-15 в Івано-Франківську, яке закінчив у 1998 році. Пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України з 1998 по 2000 рік.
У 2003 році поступив в Івано-Франківську Теологічну Академію і Семінарію та закінчив навчання в 2010 році зі ступенем магістра теології, написавши дипломну роботу на тему: «Владика Софрон Дмитерко в громадському і релігійно-церковному житті України». Під час навчання в Семінарії був учасником Католицької спільноти Св. Егідія, після чого і ввійшов в священиче місійне братство Св. Егідія з осередком у місті Римі, де у 2010 році поступив на навчання в Римський Папський Урбаніанський Університет на факультет «Місіологія» та отримав ступінь ліценціата у 2013 році. У цьому ж році 15 червня отримав з рук Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, дияконські свячення. На даний час продовжує навчання на факультеті Місіології в Урбаніанському Університеті як докторант. Будучи дияконом, о. Андрій допомагав своїм служінням при українській парафії в Римі.
Свою проповідь новоієрей розпочав, звернувши увагу на подвійність теми Євангелія неділі Мироносиць, адже мова йде про дві події: погребення тіла Ісуса Йосифом з Ариматеї і прихід до гробу Мироносиць. Мироносицям, яких звемо також «апостолами апостолів», доручається велика місія: вони стаються благовісницями Воскресіння. Багато проблем є у нашому житті, підкреслив о. Андрій, і ми себе запитуємо як жінки: «Хто нам відкотить камінь від гробу?» Але саме Господь дає нам силу Воскресіння. Є багато страждань і страхів, але є водночас надія, бо Христос воскрес, наголосив проповідник. Новоієрей прирівняв присутніх у храмі до жінок-Мироносиць і Йосифа з Ариматеї, адже і кожен з нас покликаний піклуватися про тіло ближнього, чинити діла милосердя, як ті турбувалися про тіло Ісуса та прагнули вчинити Йому діло милосердя. Кожен покликаний з любов’ю відноситися до людей, у яких працює, та за прикладом Мироносиць повсякчасно зберігати вірність Ісусові. На завершення проповіді о. Андрій закликав присутніх молитися, щоб Воскресіння прийшло і на українські землі, а також у Сирію, щоб усяке насилля відійшло від усіх земель; щоб Господь дав кожному з нас силу звіщати Євангеліє з радістю і миром. Новоієрей візвав також взяти за приклад євангельських жінок, поборюючи в собі страх, несучи іншим миро, запашні олії, тобто любов, ніжність, турботу та вчинки милосердя.
Звершуючи свою першу Божественну Літургію в церкві Свв. Сергія і Вакха, о. Андрій дякував Богові за дар життя та покликання до священства, а ціла парафіяльна спільнота заносила молитви до Бога, благаючи для молодого ієрея сили та витривалості на шляху священичого служіння.
Після Святої Літургії о. Іван Кулик, настоятель української парафії в Римі, подякував новоієрею за звершення Літургії, за духовне слово та побажав Божого благословення, мужності та сили в служінні Богу та ближнім.
На кінець о. Андрій уділив усім присутнім парафіянам своє ієрейське благословення.
