У вівторок п’ятої седмиці увечорі
(вступ)
«Мов з Єрусалиму вийшли ми, зійшовши з дороги Твоїх заповідей, написаних для всіх народів, і пішли в Єрихон та й віддалися похотям, як тамтешні жителі, яких Ти засудив за їхню злобу. Через непослух попали ми в душетлінні пристрасті, немов між розбійників. Вони поранили нас і залишили напівмертвими. Але Ти, Господи, що заради людських гріхів добровільно дав поранити своє тіло цвяхами й списом, та й в Єрусалимі хрестом довершив усім спасіння, – помилуй нас».
(Стихира на стиховні Тріоді)
(роздуми)
З книги Буття: Після того, що сталося, було таке слово Господнє до Аврама у видінні: Не бійсь, Авраме; я тобі щит. Твоя нагорода буде вельми велика. Аврам же відповів: Владико Господи, що даси мені? Я ходжу бездітним, і господарем дому мого стане Елієзер з Дамаску. Далі сказав Аврам: Ось ти не дав мені потомства і хтось зо слуг мого дому стане моїм спадкоємцем. Тож знову слово Господнє було до нього: Не він буде твоїм спадкоємцем, а те, що вийде з твого лона, буде твоїм спадкоємцем. І вивів він його надвір і мовив: Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити! І сказав до нього: Таке буде твоє потомство. І повірив (Аврам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність.
Потім сказав Господь до нього: Я - Господь, що вивів тебе з Уру Халдейського, щоб дати тобі оцю землю в посідання. Він же відповів: Владико Господи, по чому я знатиму, що я її посяду? Тоді сказав Господь до нього: Візьми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього козла і горлицю та голубеня. Появив він йому все те, порозтинав надвоє і поклав кожну половину навпроти другої, а птиць не розтяв. Злетілись хижі птахи на ті трупи, але Аврам прогнав їх.
Коли ж; заходило вже сонце, глибокий сон опав на Аврама, жах і велика темрява налягла на нього. І сказав Господь до Аврама: Знай певно, що твої потомки будуть чужинцями в землі не своїй; будуть рабами, і гнітитимуть їх чотириста років. Та над народом, в якого вони будуть рабами, я вчиню суд, і вони вийдуть звідтіля з майном великим. Ти ж підеш до твоїх батьків у мирі, й тебе поховають у старості щасливій (Бут. 15, 1-15).
(коментар)
Помолімося на завершення молитву св. Єфрема Сиріна, по можливості з доземними поклонами.
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. (Доземний поклін).
Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (Доземний поклін).
Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).
Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів).
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віківі. Амінь. (Доземний поклін).
В ім’я Отця, і Сина і Святого Духа. Амінь (3р.)
Благословенного всім вечора вівторка!
Слава Ісусу Христу!
