Дорогі у Христі браття і сестри, слава Ісусу Христу!
Щонеділі християни у своїх молитвах особливо звертають увагу на центральну подію нашої віри – воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. А тексти молитов, які промовляє Церква в недільний день закликають нас захоплюватися цією дією Бога, оспівувати і величати її, дякувати за неї, бо вона заради нас сталася і вірити твердо в Христа воскреслого. Тому щонеділі на Утрені ми читаємо Євангеліє, яке розповідає про подію воскресіння і зустріч з апостолами Ісуса. Про це ми чуємо і в Євангелії сьогоднішньої Утрені. Пропоную вам його послухати.
В ім’я Отця, і Сина і Святого Духа. Амінь (3р.)
«В той час Марія стояла назовні при гробі і плакала. І плачучи, вона нахилилась до гробу, і бачить двох ангелів у білій одежі, що сиділи один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісуса. І кажуть їй: – Жінко, чого плачеш? Вона їм каже:
– Узяли мого Господа, і не знаю, де його поклали.
Сказавши це, обернулась і бачить стоїть – Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Каже їй Ісус:
– Жінко, чого плачеш, кого шукаєш?
Вона, думаючи, що то садівник, каже йому:
– Пане, як ти взяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму.
Мовить до неї Ісус:
– Маріє!
Вона, обернувшись, каже до нього по-єврейськи:
– Раввуні! (що у перекладі значить: Учителю!)
Ісус їй каже:
– Не задержуй мене, бо я ще не зійшов до Отця мого, але йди до моїх братів і скажи їм: я йду до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.
І пішла Марія, щоб звістити учням, що вона бачила Господа і що він те сказав їй»
Євангеліє від Йоана 20, 11-18.
Євангеліє, яке ми щойно почули зображає нам жінку (Марію Магдалину), яка прибита горем через жорстоку розправу над Ісусом прийшла до місця Його поховання, щоб віддати останню шану тілу Христа, але зустрічається із ще більшим горем: тіла – немає. Ми лише можемо уявляти, що вона переживала в той момент. З розпачем вона каже Ісусові, якого не впізнала кріль сльози і пелену печалі: «Пане, як ти взяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму». І в той момент, коли Ісус кличе її по імені, вона його впізнає. ЇЇ печаль перетворюється на радість, вона готова бігти і всьому світу сповістити цю звістку, що Христос воскрес.
Кожен із нас не може забути ніколи голосу матері/батька, які кличуть по імені з любов’ю мене, свою дитину. Інтонація і нотки, з якими звучить наше ім’я з їхніх вуст відбиваються в серці теплим і приємним почуттям любові і ніжності, спокою і безпеки, що мама/тато близько і нема вже тривоги і страху. Саме так Бог по імені кличе кожного із нас: «Дитино, чого плачеш, кого шукаєш?»
В цей час посту/карантину ми плачемо і сумуємо, бо переймаємося трагедією, яка спіткала світ, не знаємо чи довго ще це триватиме і як воно вплине на наше майбутнє і всі ці думки нас бентежать, навіюють тривогу і страх. Але враз до нас лунає голос Бога, який кличе мене по імені. Цей голос лунає з Біблії, в молитві я його чую і в цю хвилину страх і тривога зникають.
Промовмо зараз молитву з Утрені, що нас переведе від смутку до радості, як це сталося із Марією, про яку ми чули в Євангелії.
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи, навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався, бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе, що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи, навчи мене установ твоїх.
Нащо миро зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте? – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць. Гляньте на гріб і зрозумійте, що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи, навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи, але з’явився їм ангел і прорік: Пора голосіння минула, не плачте; про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи, навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки, що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали. Ангел же їм сказав, мовивши: Чому між мертвими живого шукаєте? Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава Отцю, і його Сину, і Святому Духові
Поклонімось Отцю, і його Сину, і Святому Духові, Святій Тройці в одній сутності,*з серафимами взиваючи: Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Життєдавця породивши, ти, Діво, Адама з гріха визволила, Єві радість замість смутку подала, а відпалих від життя повернув до нього той, що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
В ім’я Отця, і Сина і Святого Духа. Амінь (3р.)
Бажаю Вам благословенного недільного дня! Слава Ісусу Христу!
