У четвер четвертої седмиці увечорі
(вступ)
«Розпростершись на хресті, ти перетерпів смерть, умертвлюючи її і воскрешаючи померлих своїм життєдайним словом. Тому молю тебе: Господи, оживи гріхом омертвлену душу мою! Подай мені, Чоловіколюбче, в цих святих днях посту покаяння й визволення від лихих учинків».
(Стихира посної Тріоді на «Господи, взиваю»).
(роздуми)
З книги Буття: Такі то були родини синів Ноя за їхніми родами та за їхніми племенами; від них розповсюдились народи по землі після потопу. Уся земля мала одну мову й одні слова. І сталося, що люди, пересуваючися зо сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там. Вони сказали один до одного: Нумо лишень робити цеглу та випалювати її. І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу. Та й сказали: Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім'я, щоб ми не розпорошувались по всій землі. Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будували і мовив Господь: Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити. Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного. І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто. Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі (Бут. 10,32-11,9).
(коментар)
Помолімося на завершення піснеспів, який ми співаємо впродовж цілого цього тижня після закінчення богослужень.
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо (тричі з доземними поклонами)
Благословенного всім вечора четверга!
Слава Ісусу Христу!
