У суботу, 22 лютого 2020 року, в 4-ту річницю смерті, в катедральному храмі свв. Сергія і Вакха в Римі парафіяльна спільнота молитовно вшанувала пам’ять митрофорного протоієреєя доктора Івана Музички, колишнього довголітнього пароха Української парафії свв. Сергія і Вакха в Римі, який виконував це служіння від 1976 і аж до 2001 року.
Заупокійну Божественну Літургію очолив ієрей Руслан Сідельник, віцепарох української парафії свв. Сергія і Вакха в Римі, після завершення якої присутні у храмі помолилися також панахиду за усопшим священиком Іваном.
Біографічна довідка
Народився в селі Пуків на Івано-Франківщині, у родині незаможних селян Микити і Ксенії. Здобувши початкову освіту у рідному селі, вступив до Рогатинської гімназії на стипендію від Рогатинського Союзу Кооператив, а згодом продовжив студії завдяки стипендії заможного львівського поміщика Івана Тиктора. У 1941 р. Іван став учителем початкової школи с. Путятинці, а через рік ― в школі рідного села. У 1942 р. заочно закінчив факультет теорії музики і гри на скрипці у вчительській семінарії м. Рогатин.
У 1943 р. вступив до дивізії «Галичина». Після рекрутського вишколу, призначений до дивізійної оркестри. Після тривалої хвороби, покинув оркестр і приступив до обов’язків санітара та перекладача. Наприкінці війни опинився у британському полоні на східному узбережжі Італії, поблизу міста Ріміні. У липні 1945 р. до військовополонених прибули з Рима кілька священиків і завдяки їх сприянню, восени 1945 р. разом з двома десятками полонених переведений на навчання до Української Папської колегії св. Йосафата. 1947 року здобув бакалаврат з філософії в Урбаніанському університеті в Римі. У 1949 році, навчаючись у колегії, він диригував хором семінаристів, які співали Божественні Літургії у Ватиканському Радіо, а від 1953 року, вже як священик, проповідував та відправляв Служби Божі, які транслювало Радіо Папи.
Висвячений на священика 3 травня 1951 року. Продовжив вищі студії в Папському Урбаніанському університеті, які завершив докторським ступенем з богослов’я (теза «De acqua in liturgia byzantina», захист 27 червня 1953).
Призначений на душпастирську працю в Англії, де служив для українців греко-католиків упродовж 22-ох років: спочатку в Рочдейл (1953), а згодом Вулвергемптон (1954―1975). На наполягання Патріарха Йосифа Сліпого в 1975 р. о. Музичка приїхав до Риму і став викладачем новоствореного Українського Католицького Університету ім. Климента папи Римського, займався видавничою діяльністю, готував до друку журнал «Богословія», написав багато наукових і популярних праць, займався організацією богословських курсів. У 1976 р. о. Іван став першим парохом церкви святих Сергія і Вакха в Римі і виконував це служіння аж до 2001 р. У 2006 р. призначений ректором собору Святої Софії в Римі, де опікувався українськими заробітчанами, виїжджаючи для духовної обслуги також до Неаполя.
Від 1991 року майже щороку приїжджав в Україну для викладання в світських та духовних навчальних закладах, читав публічні лекції, зокрема на кафедрі Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Останні роки свого життя о. Музичка, фізично виснажений, провів під дбайливим доглядом сестер василіянок, у своїй кімнаті в приміщенні будинку Товариства «Свята Софія» у Римі.
Помер у Римі 22 лютого 2016 року. Похований 25 лютого в крипті собору Святої Софії.
