17 лютого 1972 року своє 80-тиліття Блаженніший Патріарх Йосиф святкував в храмі святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі.
З нагоди ювілею Глави Української греко-католицької Церкви на спільну Архиєрейську Божественну Літургію у храм святих Сергія і Вакха прибули митрополит Максим Германюк, архиєпископ Іван Бучко, єпископ Іван Прашко з Австралії, єпископ Августин Горняк з Англії, владика Єфрем Кривий, кілька днів перед тим хіротонізований Папою Павлом VI, о. д-р Мирослав Марусин, о. Володимир Андрушків та отці-салезіяни, студити й василіяни. Того дня лунали чисельні привітання, на які Блаженніший Йосиф відповів зворушливою вдячною промовою.
Зокрема Патріарх Йосиф наголосив на ввжливості для нього відзначати цей ювілей саме в храмі святихї Сергія і Вакха, до повернення якого він доклав багато зусиль:
«Ми вдячні Пресвятій Богородиці, що могли відзискати цей храм і забудування Митрополичого двору, і тепер перед нею зложити наші мольби, щоби Вона занесла їх перед Господній Престіл. Водночас Вона є цим милим подихом рідної землі, бо не можемо нині на Україні складати нашого благодарення. Вона й тут покриває своїм омофором всюди і завжди наш український нарід, та як я вже нераз говорив ось тут на проповідях, бажає у відзисканому храмі, бути між нами та вислухувати наших молінь»1.
1. «Благодарне Слово Блаженнішого Кир Йосифа VII 17 лютого 1972 року у храмі Жировицької Матері Божої і Святих Мучеників Сергія і Вакха», у: Благовісник Верховного Архиєпископа Візантійсько-Українського (Греко-Руського) Обряду, Кастельґандольфо 1972, Рік VIII, Кн. 1-4, с. 28.
