LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

Жировицька Богородиця

Блиск Божества і тихість людського образу. Тавор і Голгота

Preobrazhennia 1Христос Господь, прийнявши людське тіло і природу та ставши в усьому подібним до людей, окрім гріха, не брав за звичне проявляти землянам блиск свого Божества. Так, Він творив чуда. Так, Він оздоровлював недужих та виганяв бісів. Так, Він помножував хліби, йшов по воді та заспокоював вітри. Так, Він повновладно навчав та мудрістю дивував слухаючих. Так, Христос чинив багато надзвичайного та надприродного. Але Господь також відчував голод і спрагу, також втомлювався та потребував відпочинку, також страждав та плакав. Також жив згідно з законами природи. Бог не чинив надзвичайні речі, щоб виявити свою могутність, але щоб привернути блукаючих та маловірних, щоб воздати потребуючим та щиро віруючим у Нього. Бог не вибрав пригнітити людину блиском Божества, але привернути її лагідністю та смиренністю серця.

 

Однак нині, коли спогадуємо славне Преображення, бачимо, що Ісус Господь привідкриває свою Божественну славу та сяяння перед трьома учнями на високій горі. Ось саме нині врешті учні страхаються від сяйва обличчя та риз свого Учителя. Скільки часу були вони з Ним і не мали страху на Нього дивитися, Його торкатися, з Ним розмовляти. А тут раптом великий страх і трепет. Так що годі було підвестись від землі та підняти обличчя, щоб оглядати таїнство Преображення. Ось саме нині дано було їм благодать хоч трохи осягнути розумінням, що Бог насправді великий і дивний у потузі, страшний у величі, що одягається у світло як у ризу, що володіє живими і мертвими, що владарює над часом і простором. А водночас є їхнім Учителем та розділяє з ними труди і болі земного життя.

Зі слова Блаженнішого Святослава на свято Преображення Господнього

Preobrazhennia 7Сила преображатися

[…]

Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших християнських свят року – Преображення Господнє. Згадуємо подію, яка відкриває нам надзвичайно глибокі істини про Бога, людину і про наші з Богом стосунки.

Святе Євангеліє розповідає, що в певний момент своєї учительської проповіді Ісус Христос зійшов на гору Тавор, узявши із собою своїх, можливо, найближчих учнів – Петра, Якова та Івана. На тій горі Він преобразився перед ними. Через своє тіло Учитель відкрив їм славу свого божества. Апостоли побачили поруч із Ним дві визначні постаті Старого Заповіту: пророка Іллю, який втілює в собі голос усіх старозавітних пророків, і боговидця та законодавця Мойсея, котрому Господь дав Божий закон як дорогу до пізнання і до самого Бога.

Краса Божої природи і покликання людської

Preobrazhennia 6У святому Преображенні Господа нашого Ісуса Христа святкуємо не лише велич і світлосяйну красу Божої природи, але й осяяння нею також людської природи. Богочоловік преображається перед людьми Старого та Нового Завітів, показуючи їм за їх спроможністю славу Божу, але водночас і славу людську. Бо ж людина покликана преобразитися аж до того, щоби стати учасником Божої природи, як каже Св. Апостол Петро: Бо Його [Ісуса Христа] Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню Того, Хто нас покликав своєю славою та силою! Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі (2 Пт 1,3-4).

Господь, вивівши учнів на високу гору, переобразився перед ними: обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло, – каже євангелист Матей (17,2). Ісус являє Божу красу, але через людську природу: Його людське обличчя сяє Божеством, а й навіть одежа, діло рук людських, пронизується Божественним світлом. Так і в кожній людині Бог хоче показати красу свого образу через її природу. Щоб стати учасниками Божої природи, навчає первоверховний Апостол, потрібно докласти усі свої старання і зрощувати у своїй вірі чесноту, а в чесноті пізнання, у пізнанні – стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність, у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов (пор. 2 Пт 1,5-7). Бо якщо це буде у вас, – каже далі Апостол, – і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа (2 Пт 1,8). А щораз глибше пізнаючи Господа, щораз більше маємо ставатися подібними до Нього, преображуючи своє тлінне єство на подібне Богові.

І євангелист Матей, і Апостол Петро кажуть про голос від величної слави, що стало чути з хмари: Це мій улюблений Син, що я Його вподобав. У Христі Бог хоче привести і людину до величної слави, людину преображену, якій широко буде відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа (пор. 2 Пт 1,11).

Світло Христового Преображення засяяло перед вибраними людьми Старого та Нового Завітів. Вони – наочні свідки величі Христа, ті, які об’явили нам потугу і прихід Господа Ісуса (пор. 2 Пт 1,16). А однак не лише двом праведникам первісного Завіту і трьом улюбленим учням Нового Бог об’являє красу свого сяючого обличчя. Тавор – передсмак слави Воскресення, у якому всі ми беремо участь через Святе Хрещення. Тавор – сяяння несотвореного Світла, узріти Яке та жити з Яким всі ми покликані.

Марія Ярема

Обнаження Божества

Preobrazhennia 5У день святого Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа прославляємо та молимо Його такими словами: Переобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли. Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі. Перша частина тропаря стверджує подію славного Преображення Христа на Тавор-горі як вияв Його Божої слави перед лицем учнів. Водночас вказано, що цю славу було показано апостолам лише настільки, наскільки вони, люди, змогли її сприйняти. А навіть те, що було їм показано, налякало їх, бо ж каже Євангеліє, що вони злякались вельми (Мт 17, 6). Що ж могло так налякати учнів? Обнаження Божества, як про це говорять літургійні тексти нашої Церкви.

Христос-Бог частково, в міру спроможності учнів, привідкрив їм своє Божество. Він і раніше привідкривав його, але в інший спосіб: через знаки і чуда, що творив серед народу. Однак тут учні побачили не чудодійну силу, що виходила від їхнього Учителя, а Його Самого як надзвичайну Силу у славі; тут вони узріли не просвічення незрячих словом чи дотиком Учителя, а Його Самого побачили як несотворене Світло; тут вони побачили не просто усміх чи скорботу, молитву чи картання на лику Учителя, але сам Його лик як сонце; тут вони побачили Учителя не як надзвичайну людину, а як великого Бога. І це усвідомлення не могло не налякати учнів, що ось уже майже три роки, як ходили з Ним, доторкалися Його, споживали їжу, сміялися і сумували, страждали і раділи. З Тим, Кого вважали надзвичайною людиною, посланою від Бога, так, Месією, але все ж не Самим Споконвічним. А тут Божество Христа обнажилося перед ними. Незабаром вони побачать обнаження людського єства свого Учителя, коли Його розпинатимуть і зі зневагою ділитимуть Його одяг, а зараз зрять обнаження Божества. Незбагненно, як Бог-Світло, лише трохи привідкривши своє Божеське єство, щоб не позбавити людину ані зору, ані життя, допускає згодом людині цілком зневажати своє людське єство. Незбагненно, як Він скрив своє Божество на Голготі, де Його ні за що мали ті, що й на мить не змогли б дивитися на Нього, сіяючого на Таворі. Бог наш справді і невимовно незбагненний.

У другій частині тропаря молимо нашого Спасителя, щоб і нам, грішним, засіяло світло Його повсякчасне. Не тому просимо Христа, що Він від нас скриває своє світло і потрібно благати Його привідкрити свою славу. Світло Його повсякчасне. Просимо тому, що ми не здатні побачити сіяння того світла через безліч наших гріхів. Просимо, щоб все ж узрівши це світло, ми не втікали далі у темряву, в якій можна жити безвідповідально і грішно. Щоб побачивши світло, ми розпізнали несотворену красу Бога-Світла та лише у Його світлі прагнули жити. Христос – Світлодавець і ні від кого не приховує свого світла, і слава Йому належить споконвічна. Молимо Господа у цей святий день, щоб нам усім, мов дзеркалом, відкритим обличчям віддзеркалювати Його славу й переображуватись у Його образ, від слави у славу, згідно з діянням Його Духа (пор. 2 Кр 3, 18).

Марія Ярема

Преображення Господа нашого Ісуса Христа

Євангеліє свята Преображення Господа нашого Ісуса Христа

В той час узяв Ісус Петра, Якова та Івана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: обличчя його сяяло, наче сонце, а одежа стала білою, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, і з ним розмовляли.

Озвався Петро і каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, зроблю тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі». Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари було чути голос: «Це – мій улюблений Син, якого я вподобав: його слухайте». Почувши ж це, учні впали лицем до землі і злякались вельми. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: «Устаньте, не бійтеся!» Підвівши очі, вони не бачили нікого, крім самого Ісуса.

Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: Нікому не розповідайте про це видіння, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.

 Від Матея 17,1-9.


 

Синаксар на Преображення Господнє 

Слово преподобного Єфрема Сирійського на Преображення Господа і Бога Спасителя нашого Ісуса Христа

Слово преподобного Йоана Дамаскина на преславне Преображення Господа нашого Ісуса Христа

Переображення Господа нашого Ісуса Христа  (Мт 17, 1-9). Біблійний коментар

Зі слова Блаженнішого Святослава на свято Преображення Господнього

Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Преображення Господнього 19 серпня 2021 року (відео)

Слово владики Діонісія на Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Краса Божої природи і покликання людської

Христос, «Світло тихе святої слави Отця Небесного», «Отче Сяяння», преобразився на Таворі

Блиск Божества і тихість людського образу. Тавор і Голгота

Переображення. Біблійний коментар

Обнаження Божества

Слава Тавору і Голготи

Преображення людської природи і привідкриття Божественної

Що більше?

Прийдіть

Преображення Господнє: коли темрява стає світлом, а світло – темрявою

Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора (Возняка) на Преображення Господнє

Владика Венедикт на Преображення ГНІХ: «Немає значення, які плоди ви принесете до храму. Головне те, що ви їх несете Богові на знак вдячності, що Він їх нам дає»

Преображення Господнє. Про свято Преображення розповідає владика Венедикт (відео)

Переображення Господа і Бога нашого Спасителя Ісуса Христа. Слово Жана Корбона

Переображення Господа і Бога нашого Спасителя Ісуса Христа. Слово Жана Корбона

Тавор – це запрошення увійти в Таїнство Божої пристуності тут і тепер

Щоб увійти в славу Божу, треба її найперше шукати

Преображаймося і шукаймо Таворські місця Божої присутності

«Добре нам тут бути!» – секрет місця чи того, хто освячує його?

Преображення – запрошення до Обожествлення

Христос на Таворській молитві відкриває себе перед учнями і вчить перебувати із святими, і чути голос Бога

Хочеш мати добрі плоди благочестя, тоді потрібно шукати добрий ґрунт і сприятливі умови

Таворське світло звершилось у Святій землі, і тільки там? Виявляється, що є ще інші місця преображення

На Преображення споживаємо плоди з благословення

Преображення – хіба тут є щось незвичне? Чому?

Преображення – шукаймо Світло, перебуваймо в Ньому

«Господи, добре нам тут бути». Преображення Господа нашого Ісуса Христа

Обличчя його сяяло, наче сонце... Преображення Господа нашого Ісуса Христа

«Повів їх на високу гору і преобразився перед ними». Преображення Господа нашого Ісуса Христа

Господи, добре нам тут бути. Преображення Господа нашого Ісуса Христа

Надійшов день Божої радости

Бог із боків Твоїх пройшов

Преображення Господнє: коли темрява стає світлом, а світло – темрявою

Preobrazhennia 3Воно холодне, але, коли торкається людини, їй стає радісно та легко. Інколи можна побачити на устах усопших ледь помітну, але промовисту, усмішку, яка невидимим світлом випромінює радість. Радість чого: смерті та забуття?! Напевно, ні. Усміхнений усопший радше досвідчує нам іншу грань радості – ту, яку спізнали від доторку нетварного світла на Таворі апостоли Іван, Яків і Петро: «Господи, добре нам тут бути», – бо Царство Небесне на мить прийшло на землю й торкнулося їхнього лику та душ. Тоді, на горі, темрява невідання стала світлішою від природного світла, а зрозумілі нашому розуму й осягнені людською логікою земні закони існування – темнішими від темряви ночі. А потім… а потім світло божественної енергії знову померкло для нашого зору, а природне світло світу стало нашими очима – чи ні?

Преображення як вияв людської немочі Ісуса чи зрілої волі Сина Божого до страждання

То чим є Преображення Господнє, яке відзначаємо 19 серпня: початком нової реальності та втаємниченням у Неї людини чи смутком довершення людського буття Сина Божого, який прийшов на гору Тавор, щоб Самому укріпитися у вірі перед неминучими стражданнями і смертю? Про історію становлення та дух празника нам розкажуть фахівці й експерти кафедри богослов’я Українського католицького університету.

Преображення людської природи і привідкриття Божественної

Preobrazhennia 3Той, що колись на Синай-горі промовляв до Мойсея в образах, кажучи: «Я той, хто є» – сьогодні на Таворській горі, преобразившись перед учнями, показав первісну красу людської природи, яку прийняв на себе. Свідками такої благодаті поставив Мойсея та Іллю, вчиняючи їх учасниками радости, яка звіщала Твоє, заради хреста, славне і спасенне воскресіння, – співаємо в одній зі стихир Вечірні свята Преображення Господнього. У цьому піснеспіві виразно підкреслено, що преображення стосується людської природи Христа: Преобразившись перед учнями, показав первісну красу людської природи, яку прийняв на себе. Адже, як Бог, Христос вічно і незмінно сяє неприступністю слави, іншими словами, завжди є образом слави Отця і не може переображатися, тобто приймати на себе якийсь інший образ. Як Бог, Він є завжди «Тим, хто є» – Тим, хто незмінно і досконало, і в абсолютний спосіб існує. Стихира пригадує нам, що саме так назвав себе Бог в розмові з Мойсеєм на прохання останнього дізнатися ім’я Боже (див. Вих 3, 13-14). «Той, хто є» – не стільки ім’я, як власне спосіб існування Бога – Він завжди і, ніяк не змінюючись, існує. Це стосується трьох осіб Божих: Отця, Сина і Духа. Тому, як Бог, Христос є незмінним і не переображається, не міняє ніколи свого образу, бо те, що досконале, не потребує переміни. Однак, як людина, Ісус захотів ще перед воскресінням показати учням справжню красу людської природи: красу людської обожествленої природи.

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі