14 травня, у Катедральному храмі Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха, відбулася святкова програма з нагоди Дня Матері.

Святковій програмі передувала Божественна Літургія, яку очолив о. д-р. Петро Голіней, парох Катедралького храму. В часі Божественної Літургії отець зокрема молився за всіх матерів та бабусь, а також за мир та спокій в нашій Батьківщині Україні.

Святкову програму розпочали найменші парафіяни храму, які в свої піснеспівах та віршах, підкреслювали про щастя, добро і ласку, нерозривно пов'язані з образом найдорожчої для нас людини - матері. Від неї ми одержуємо життя. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає у наші вуста добрі слова.

Продовжили святкову програму дорогі хористи, під супровід регента хору п. Галини Громик, які своїми чудовими голосами проникали в серця матерів.

Дорогі матері щиросердечно дякуємо вам за ласку, тепло, за недоспані ночі, турботу й добро. Бажаємо вам здоров'я міцного, любові й радості, злагоди й миру і нехай всемилостивий Господь буде завжди поруч з вами.

Прес-служба парафії

9 квітня, згідно григоріанського календаря, вірні Апостольського Екзархату в Італії, разом із більшістю християн світу, святкують велике свято – Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

Євангелист Матей розповідає про цю подію такими словами: "Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: "Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розп'ятого. Нема його тут, бо він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав. Та біжіть притьмом, скажіть його учням, що він воскрес із мертвих"" (Мт. 28, 5-7).

В Катедральному храмі всього було відслужено три Божественні Літургії.

Першу Божественну Літургію, опівночі, молився о. Любомир Костюк і у словах проповіді зусередився над словами євангелиста Йоана: "Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, а хустка, яка в нього на голові була: лежала вона не з полотнищем, а згорнена збоку, на іншому місці". (Йо. 21, 6-7)

Отець зауважив: "Цей короткий стих про складену хустку, дарує нам велике відкриття, яке наш Спаситель залишив для нас. Оскільки складенна хустка, у тому часі, була предметом комунікації між господарем і слугою. Якщо вона була кинута на стіл, то це означало для слуги те, що вечеря завершена, можна все забирати, господар більше не повернеться. Але коли ця хустка була згорнена, складена, то це означало, що вечеря не завершена, господар ще повернеться, для того щоб завершити остаточно цю вечерю".

Другу Божественну Літургію, яку передувала Пасхальна Утреня, очолив Преосвященний владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Екзарх, для українців в Італії, якому співслужити: о. д-р. Петро Голіней, парох Катедрального храму та о. д-р. Теодосій Грень ЧСВВ, генеральний вікарій Екзархату.

Преосвященний владика, опираючись на слова євангелиста Йоана, зазначив: "Любов Божу можна засудити на смерть, терням вінчати, наложити важкий хрест, прибити її тупими цвяхами до хреста, і пробити бік, щоб витекла остання краплина крові і води, поховати і прикотити великий камінь. Проте закон любові - вічність. Любов завжди воскресне! Тільки вона залишається назавжди, адже тільки вона може давати життя!"

Проповідник продовжив: "Співаймо сьогодні, по правді: "Прийдіть, пиймо нове пиття, що не з каменя неплідного чудесно випливає, але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос". Радіймо, що ми у Христа охрестилися, у Христа одягнулися! Святкуймо перемогу над смертю, знищення аду, іншого життя вічного початок! Мир вам! Радіймо і веселімся, бо Христос воістину воскрес!"

Третю Божественну Літургію, служив о. Андрій Полторацький, який на запрошення отця-пароха, переживав миті радості з парафіянами катедрального храму. 

У своїй духовній науці о. Андрій підкреслив: "Дуже часто в житті так стається, що людина приходить до Церкви лише на Пасху. І це насправді є дуже сумно, бо Господь, дарує нам життя щоденно, а ми Йому дякуємо лише раз в рік, а то і ще страшніше, що приходячи лиш один раз на рік до Церкви, йдемо туди автоматично, щоб кошика посвятити".

Після кожної Божественної Літургії відбулося освячення пасхальних кошиків!

Прес-служба парафії

У Катедральному храмі Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха, відбулися моління страсного тижня. Дані богослужіння очолив Преосвяченний владика Діонісій (Ляхович) у співслужінні з священниками Апостольського Екзархату в Італії.

У Великий Четвер, що є днем коли Ісус встановив таїнство Пресвятої Євхаристії і таїнство Священства, Преосвященний владика очолив Вечірню з Літургією Василія Великого та Утреню Страстей і у своїй проповіді зазначив: "Пресвята Тройця, Церква та Євхаристія - це одне і те саме таїнство - таїнство спасіння, таїнство Любові, небесне Царство, яке починається тут на землі. Церква завдяки Євхаристії вже тут і тепер є таїнством спасіння світу та одночасно є провісницею майбутнього спасіння".

Продовжуючи своє роздуми Архієрей додав: "Таїнство Євхаристії продовжується у кожній Літургії, яку священнослужителі служать по цілому світі, коли вимовляють на різних мовах слова: "Це моє Тіло...., Це моя Кров..." в імені Ісуса Христа... Проте кожний священнослужитель водночас покликаний це робити і в своєму імені. Адже священнослужитель також повинен бути готовим поламатися в імені Ісуса Христа, бо хто любить, той готовий віддати своє життя".

У Велику П'ятницю продовжилися моління страсної седмиці, а особливістю цих богослужінь була Вечірня з виставлення Плащаниці та Єрусалимська Утреня.

Саме у Велика П'ятниця присвячена спогаду засудження на смерть, хресних страждань і смерті нашого Спасителя!

А тексти Єрусалимської Утрені є тому підтвердженням: "Величаємо тебе, Життєдавче Христе, що за нас учора розп'явся, і у гробі поклався, і оживляєш ти преславно мертвих".

У Велику Суботу звершилася також Вечірня з Літургією Василія Великого, яка є збагачена 15-ма читаннями Старого Завіту, у яких зібрані головні пророцтва та прообрази пов'язані з Ісусом Христом, Який спокутує наші гріхи своєю хресної дорогою і своїм Воскресінням. Саме під час цього богослужіння співається величний гімн "Нехай мовчить усяка плоть людська", адже в цей день все творіння замовкає, споглядаючи Бога в гробі.

 Прес-служба парафії

2 квітня, згідно григоріанського календаря, Апостольський Екзархат в Італії, разом із більшістю християн світу, святкують велике свято – Вхід Господа нашого Ісуса Христа в Єрусалим.

Євангелист Йоан розповідає про цю подію такими словами: "Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, узяли пальмове гілля й вийшли йому на зустріч з окликами: "Осанна! Благословен той, хто йде в ім'я Господнє, ізраїльський цар!". (Йо. 12, 12-13). 

В Катедральному храмі всього було відслужено три Божественні Літургії.

Першу Божественну Літургію служив о. д-р Анібал Соутус, Судовий Вікарій Апостольського Екзархату.  

У своїй проповіді о. д-р Анібал Соутус зазначив. що: "...Господь йде на добровільні страждання, однак перед тим дає людині щось найцінніше - Своє Тіло і Кров. Саме тому життя не закінчується стражданнями, а життям з Господом". Продовжуючи свої роздуми отець наголосив, що: "Так, страждання є чимось страшним в нашому житті, бо думаємо що нас покинув Господь, ба більше сам Ісус промовляє "Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?". Ті слова говорить тому, що страждає як людина, а тому бачить, як людина відкидає в своєму житті Бога".

Другу Божественну Літургію служив Преосвященний владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Екзарх для українців в Італії у співслужінні з о. д-ром Петром Голінеєм, парохом Катедрального храму.

У своїй проповіді Владика посилався на слова Папи Франциска, який сказав, що у Квітній Неділі "перетинаються історії радості та страждання, помилок та успіху, які є частиною нашого щоденного життя". Проповідник продовжив: "Перше таке перетинання радості і розчарування бачимо ще в домі Лазаря: Марія з радості вилляла літру мира з щирого нарду на ноги Ісуса й обтерла їх своїм волоссям, а Юда зі заздрості протестує! Інше протиріччя між окликами: "Осанна! Благословенний той, хто йде в ім'я Господнє" та з викриками за кілька днів "Розіпни, розіпни його!"

На завершення своєї проповіді владика зазначив: "Віття пальми символізує перемогу. Так вітали колись переможців війни і так вітають Ісуса... В Україні не росте пальма, ані оливка, там святимо вербу. ЇЇ листя паде в землю, вона наче завмирає, однак вона держить силу життя. Нехай гілки пальми, оливки чи лози будуть знаком вірності і захистом, як також лікуванням ран і травм війни".

По завершені Божественної Літургії відбулося спільне освячення галузок. На площу, перед храмом, зійшлися парафіяни української, італійської та грузинської громад.

Після молитов на освячення галузок о. Петро Голіней, окропив галузки та парафіян, святою водою.

Третю Божественну Літургію служив о. Любомир і у своїй проповіді зазначив: "Не потрібно бути лише на словах християнами, гарно складати руки, розказувати як ми постимо, а в час випробувань нарікати на все що довкола нас. Ми повинні бути християнами постійно, тоді коли в нас все гаразд і тоді коли маємо складніші ситуації життя. Господь бачить наше життя. А тому те що ми можемо скрити від людини, не зможемо приховати від Бога". 

Прес-служба парафії.